Привіт, мене звати Настя і я нічого не знаю про дитячі книжки. Вірніше, нічого не знала про них до того, як стала мамою. А потім моя дочка почала любити читати. Логічно, що на мене впала вантажівка запитань в інстаграм: що почитати дитині, які книжки купляти, як змусити дитину полюбити читати й т.д.
Це текстова версія подкасту про книжечки Лі, знайти його на інших майданчиках ви зможете за посиланнями:
По правді, в мене немає відповідей на ці питання чи якихось чітких рекомендацій. Я й досі особливо не зрозуміла, як воно все працює. Читати дитину навчили в 4 роки… не ми, а в дошкільному закладі. Ми тоді жили в Миколаєві й там є просто чудовий клуб Альтернатива. Там Василинку вчили читати, писати, рахувати. Я до цього особливого відношення не мала ніколи. Тому, якщо ви з Миколаєва і якщо в вас є маленька дитина, подумайте про Альтернативу. Оп і мимовільна реклама вийшла.
Так от, я не вчила дитину читати. Але ми читали їй з дитинства багато цікавих книжок. От справді багато. Особливо мій чоловік. А коли свіжі казочки вдома закінчувалися, то він мусив вигадувати свої.
Я й досі пам’ятаю, як він щось брехав їй про маленьких ведмедиків-шибеників, засинав, мала його будила, він схоплювався і починав щось знову складати крізь сон і так кілька разів поспіль.
Тому, можливо, секрет приготування пиріжка «дитина, яка любить читати» лежить саме в площині «тато, який багато читав дитині». Хтозна.
Але давайте перейдемо до теми сьогоднішнього подкаста. Я вирішила потрошку розповідати про улюблені книжки Василинки (так звуть мою дочку). Найчастіше це комікси.
Чому комікси це круто?
Коли ми говоримо про комікси — ми маємо на увазі не лише історії про Бетмена та Супержінку. Є цілий пласт оригінальних дитячих коміксів та графічних новел, що, поєднуючи друковане слово та його візуалізацію, допоможуть дитині отримувати задоволення від самостійного читання.
Почнім з визначення.
Ко́мікс або мальо́пис (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний); дослівно «послідовне мистецтво», яке використовує прийом «далі буде») — послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв’язну розповідь.
Вони мають гарну здатність «притягувати» і «тримати» навіть зазвичай не охочих читачів. Тому якщо ваша дитина не дуже любить книжки, то спробуйте запропонувати їй комікси. Тільки обов’язково підбирайте за віком, бо часто мами недооцінюють своїх діток і в 8 років пропонують їм комікси про кошенятко Чі, а потім дивуються, чому не вийшло.
Також комікси допомагають розвивати уяву. А тому це чудовий інструмент для практикування навичок читання.
Тож в сьогоднішньому, сподіваюсь не останньому, випуску я розповім вам про комікс про дівчинку Адель.
Крута Адель
Я вже точно не пам’ятаю як в нас опинився перший примірник, але я давала його малій з острахом, бо там на обкладинці був котик у мікрохвильовій пічці. Але Василинка одразу закохалась в цю неординарну дівчинку і прочитала все що було, Як у тому анекдоті, від забору й до обіду.
Mortelle Adèle — французька серія дитячих коміксів, створена Антуаном Долем під псевдонімом пан Тан. Томи з 1 по 7 проілюстровані міс Пріклі, том 8 і наступні — Діаною Ле Фейєр.
«Крута Адель» — це комікси, які підкорюють серця не тільки маленьких, але і дорослих читачів. Перші дві книги марковані на вік 10+, решта на 8+. Моя мала першу книжечку отримала в 5 рочків. Тут вже дивіться на вподобання ваших дітей.
Серія коміксів ідеально підійде як для дівчат, так і для хлопців. А дорослі, хоч і не зізнаються, але теж тишком-нишком читають цей комікс. У Франції вийшло вже 18 книжок, в Україні ж видавництво Nashaidea видало вже 7 коміксів про руденьке бісенятко. У 2020 році продаж цієї серії перевищила 5 мільйонів проданих копій.
«Крута Адель» — це невеличкі історії в малюнках з мінімумом тексту про руденьку капосницю, яка дошкуляє всім довкола. Сам письменник містер Тан навіть називає її монстриком. Для автора ці комікси — подорож в його дитинство, коли він в 14 років став жертвою булінгу і був повною протилежністю Адель, не міг за себе постояти. Він зображує героїню як свою протилежність: дівчинка, яка наважується сказати все, чого він сам соромиться.
Наприклад, не маючи наймоднішого одягу, Адель страждає від нападок популярних дітей, в першу чергу Джейд і Міранди. Щоб боротися з цим, Адель заснувала «Клуб диваків», який об'єднує дітей, що трохи відрізняються від інших. І знаєте, багато отаких дрібних рис я помічаю в поведінці моєї дочки тепер. Наприклад, вона відмовляється бути модною, бо всі модні — задаваки. Відмовляється одягатися в яскраве чи дівчаче.
До речі, оригінальну назву серії Mortelle Adèle (Мортелле Адель) можна навіть перекласти як Смертельна Адель. Уже з назви стає зрозуміло, що головна героїня цих коміксів досить незвичайна дитина й історії про неї, відповідно, такі ж неординарні.
Зацитую:
Адель — маленька дівчинка, зовсім не схожа на звичайну дитину. Вона не те щоб погана, просто тримається трохи далі від інших, а також від того способу життя, до якого ми звикли. У неї свій, особливий погляд на світ, та безліч геніальних ідей. Вона — порушник спокою: егоцентрична, прямолінійна, неординарна й злопам’ятна. Адель — це маленький монстр, але настільки милий і кумедний, що ми захоплюємося нею.
«Адель» — гідна відповідь усім стереотипним книжечкам, які вчать бути «правильними дівчатками», «ходити в платтячку» і подобатися усім на шкоду своїм інтересам. В неї зовсім інші плани на це життя.
Школярка стверджує, що нікого і нічого не любить, хоча швидше за все в неї свої способи виказувати свої почуття. Вона має гострий розум та доволі дивне коло інтересів як для свого віку. Зухвала, вона часто не підкоряється тому, що їй нав’язують дорослі, і використовує свою уяву, щоб нав’язати свої правила. Це круто прослідковується у відносинах з батьками.
В Адель дуже розвинена фантазія та нестандартне мислення. В неї є уявний друг (тепер у моєї дочки теж), кошеня, яке вона вважає левенятком, а ще закоханий в неї однокласник Джеффрі, якому вона намагається розбити серце. Адель не дає розслабитись своїм батькам та дуже любить свою бабусю.
Водночас Адель не забуває захищати всіх скривджених зі своєї школи. Складається тверде враження, що така як вона легко завоює весь світ. Адже цілеспрямованості їй не позичати.
Головні герої книжечки
Батьки
Класні добрі персонажі, які щодня намагаються розуміти свою доньку. Збентежені, вони здебільшого підкоряються волі Адель і її дивацтвам.
— Адель, ти кого більше любиш: маму чи тата?
— Я віддаю перевагу телевізору.
«Рятуйте! Батьки відправили мене до найжахливішого місця на планеті! Ні телевізора, ні відеоігор, ні Аякса, якого можна помучити… Лише дерева, дерева й іще раз дерева! Але повірте, „Табір веселих нутрій“ надовго запам’ятає мій візит!»
Крута Адель зеленішає… від люті! На літні канікули батьки записали її до дитячого табору, загубленого посеред дикої природи, де діти та тварини живуть у повній гармонії. Але наша бешкетна героїня не забула разом із валізами прихопити свою погану вдачу!
Бабуся, дядько Чарлі
Другорядні персонажі. Адель дуже любить бабусю і переконана, що її та — відьма.
Котик Аякс
Адель хотіла усиновити левеня, і батьки подарували їй Аякса як «справжнього» маленького лева. Але в першому томі Адель дізнається, що це насправді кошеня. Розчаруванню її немає меж. З того часу вона намагається позбутися тварини й піддає її численним експериментам.
Шипучка
Хомяк. Маленька дівчинка переконана, що Шипучка — ведмежа Гризлі, тоді як насправді вона просто гіперактивний хом’ячок.
Однокласники
Джеффрі
Він закоханий в Адель і готовий заради неї на все. Він терпить настрої дівчини, ніколи не скаржачись. Він дуже мило і терпляче сприймає все, що робить з ним Адель.
Джейд і Міранда
Закляті вороги Адель. Члени клубу «Барбі Малібу», вони уособлюють все, що ненавидить Адель, що створює щоденні конфлікти.
Людовік
Цей персонаж з’являється у 4-му томі й знаменує собою переломний момент у житті Адель. Вперше маленька дівчинка закохується і має до когось почуття. Але хлопчик не відповідає взаємністю.
Мелісса, Гонтран і Томас
Вони є частиною дивного клубу, створеного Адель у школі (див. том 5), щоб перешкодити планам Джейд та її друзів. Цей клуб об'єднує дітей, яких інші учні відкидають через їхні відмінності.
Магнус
Він є уявним другом Адель, який уособлює собою революційно налаштованого громадянина часів Французької революції. За словами Адель, Магнус загинув на гільйотині у 1789 році. Магнус не боїться нічого, окрім книжок та дисків, які пропонує бабуся.
Дженніфер
Цей персонаж з’являється в 6-му томі і є справжнім головним болем для Адель. Вона переконана, що вони з Адель найкращі подруги, тому що вона любить Адель за те, що вона весела, але звісно Адель зробить все, щоб змінити її думку.
Оуен
Оуен — зомбі, створений Адель, яка видає його за свого друга по листуванню з Трансільванії.
Трошки про формат книжок
Це короткі історії на 1−2 сторінки з чорним гумором, які ми так і назвали «анекдотами». Їх можна читати у будь-якому порядку, от відкрив книгу на випадковій сторінці, а потім пролистуєш взад-вперед і читай. Так само із томами, зовсім не обов’язково мати всі чи читати підряд.
Основні моменти:
- Короткі історії, наповнені добротним гумором.
- Історії в скетчах на одній або двох сторінках (від 1 до 8 блоків).
- Бадьорий коктейль зухвалості, перцю й іронії.
- Зовсім новий персонаж, який порушує загальноприйняті норми у світі дитинства.
- Книга, яка буде цікава як дітям, так і їхнім батькам.
Взагалі, це такі легкі й прикольні історії для релаксу, щоб не напружувати мізки. Їх класно було б мати десь у черзі, чи покласти на ресепшині, щоб скоротити очікування і витратити час не на втикання у телефон, а на книгу.
Кожна сторінка це якийсь новий вибрик від Адель, це новий привід посміятися з ситуації.
Якби мені в руки дали такий комікс, коли я навчилась читати я б точно раніше полюбила книжки
Якщо хочете зацікавити дитину читанням, схоже, цей комікс підійде ідеально.
Про комікси
Під кінець хочу розповісти про комікси.
По-перше, 90% усієї інформації людина сприймає через зір. Іншими словами, читаючи комікси, ви непогано можете розвинути зорову пам’ять.
По-друге, за допомогою коміксів набагато легше засвоювати нову інформацію. Уже давно люди створюють різні підручники в форматі коміксів. Є навіть знаменита японська серія манги, де за допомогою цікавої історії з картинками, нам пропонують вивчати основи математики та фізики. Інформація в картинках легше запам’ятовується. Іншими словами, вчитися за допомогою ілюстрацій — корисніше й ефективніше.
По-третє, це певний вид відпочинку. Ви можете відволіктися від своїх турбот і розслабитися, насолоджуючись читанням цікавої історії. Це діє приблизно так само, як із читанням книжок. Ви занурюєтеся в інший світ і відпочиваєте як фізично, так і розумово.
Четвертим плюсом є розвиток естетичного сприйняття людини. Коли дитина бачить красиву картинку — вона хоче її намалювати. На дорослих це теж може діяти. Розвиваючи свій естетичний смак, ви розвиваєте й духовний, вас більше тягне на створення чогось творчого, креативного. Можливо, ви знайдете собі нове хобі.
По-п'яте, комікси ідеальний варіант для колекціонерів. Багато коміксів, особливо старих, які вже не випускаються, можуть коштувати чимало грошей, а мати у себе вдома цілий набір рідкісних та ексклюзивних коміксів доволі дуже приємно.
Тож… читайте комікси, а особливо комікси про капосну Адель.
Частка смачного чорного гумору з краплинкою ніжності − рецепт цієї історії про крутезну дівчинку!
