Нещодавно ми повернулись з відпустки, яку провели на Закарпатті. То була доволі лінива поїздка, але дещо цікавеньке ми таки встигли побачити. Зокрема, відвідали бункер Лінії Арпада, що в селі Верхня Грабівниця на Закарпатті.
Цей бункер входив до оборонної лінії в Європі часів Другої світової війни. Особлива вона тим, що саме її так і не змогли взяти в бою. Це була найбільш могутня оборонна лінія, яку створили угорські війська у цій місцевості.
Це текстова версія мого подкасту про подорожі - Україна за кермом. Слухати подкаст можна тут:
Тільки уявіть собі, у межах фронту на оборонній лінії угорськими військами було побудовано 759 ДОТів, 439 відкритих вогневих рубежів, 394 ДЗОТи-землянки, 99 опорних пунктів, 400 км траншей і стрілецьких окопів та 135 км протитанкових споруд. Таким чином, цей фортифікаційний комплекс — одна з найбільш потужних оборонних ліній часів Другої світової війни.
А бункер, який ми відвідали виявився одним з найбільших збережених. Його найнижча точка перевищує глибину 50 м. Уявляєте? Я була дуже вражена. Може, мілітаристська тематика захопила мене саме через війну, яка йде прямо зараз, але якщо мені було цікаво, то сподіваюсь, вам буде теж.
Сьогодні я розповім вам про саму лінію Арпада, про її аналоги в світі і Україні, про особливості побудови. А також що можна сьогодні побачити із залишків лінії Арпада.
Що таке лінія Арпада?
Лінія Арпада — військово-оборонна система німецької армії та її союзників (Угорщини), укріплена потужними інженерними спорудами. Це справді геній інженерної думки. Наприклад, завдяки правильним рішенням, бункер в селі Верхня Грабівниця стоїть неушкоджений і незатоплений й досі.
Лінія була створена вздовж кордону, який простягнувся через Карпатський хребет. Відстань між двома кінцями Лінії Арпада становить близько 700 кілометрів. Протяжність лінії Українськими Карпатами становила майже 300 км, інші 400 км — Румунськими Карпатами.
Лінія Арпада мала 30 ешелонів оборони, які простягались на 100−120 км. Будівництво цієї системи розпочалося у 1939 році, і тривало до 1943 року. Оборонна система була названа на честь князя Арпада, який об'єднав угорські племена і заснував у 889 році Угорську державу.
Королівські сили оборони Угорщини визначили три лінії оборони від очікуваного російсько-радянського нападу:
- лінію Гуньяді в передгір'ї Карпат
- так і не добудовану лінію Святого Лазаря
- лінію Арпада від Східних Бескидів до Берецьких пагорбів.
ЇЇ будівництво було нелегкою справою. Були навіть сумніви, чи варто взагалі будувати такі оборонні рубежі, адже німці вже довели на початку війни, що укріплення, які вважалися неприступними, виглядали погрозливо на перший погляд, в реальності мало чого варті.
Яскравим прикладом цього стала французька лінія Мажино, яку вермахт не тільки вміло обійшов, але й прорвав у трьох місцях. Аналогічно радянські оборонні лінії, які Червона армія не змогла використати для стримування німців.
Але вже восени 1940 року Фортифікаційне командування приступило до складання планів угорської лінії оборони. Звичайно, тут не йшлося про будівництво суцільної фортифікаційної системи, подібної до лінії Мажино (зокрема, через фінанси).
Лінія суцільно не будувалася, проте складалася з окремих вузлів оборони, які перекривали через Карпати усі переходи, перевали та дороги. Лінія Арпада являла собою систему залізобетонних вогневих позицій, оборонних споруд і сторожових веж, які їх підтримували, використовуючи можливості рельєфу місцевості.
Будівельний план спроектував талановитий угорський військовий інженер Теофіл Гароші. Угорські та німецькі військові стратеги були переконані, що їх точкова оборонна система врятує цілу націю і не впустить радянського ворога, особливо, якщо побудувати її на важкодоступних карпатських хребтах. Акцент був на обороні тунелів, доріг і мостів, опорні пункти будували в річкових долинах Латориці, Ужа, Тиси.
Бійка вирішує все. Після поєдинку чути лише голос переможця, а потім зусилля, які знадобилися для перемоги.
Теофіл Гароші, генерал-полковник Інженерного корпусу, архітектор лінії Арпада
Які результати того великого будівництва?
А вони Чудові. Хоч, угорцям врешті решт таки довелось відступити. Український 4-й фронт, з серпня 1944 року тричі намагався прорвати фортечний бар'єр, але марно. Неймовірно переважаючі за чисельністю і озброєнням наступаючі сили не могли зрівнятися з угорськими прикордонними військами, які захищали тисячолітній угорський кордон.
Коли я сказала тисячолітній угорський кордон, я зацитувала одне з багатьох угорських джерел, які передивилась збираючи матеріали для подкасту. І навмисно акцентую на цьому, щоб українці зрозуміли, що навіть сьогодні Угорщина вважає Закарпаття своїм. Читаючи їх джерела, постійно натикаєшся на тези про
- тисячоліттями ця земля була угорською;
- після того, як Закарпаття відійшло до України, мільйони угорців залишились закордоном, єдина їх провина була в тому, що вони патріоти і угорці;
- лінія Арпада зараз знаходиться на території чужої країни, що неприпустимо, адже інженерний геній будівлі належить Угорщині.
Я хочу проговорити це, бо українці мають чітко знати де на їх території може спалахнути наступне ОРДЛО. Угорці навіть не прикидаються європейською демократичною країною і від імперських замашок досі не позбавились.
Чого вартий нещодавній конфлікт біля замку Паланок, коли замість угорського турула поставили Тризуб. Через це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто викликав тимчасового повіреного у справах України. За словами угорського міністра, ці дії є нічим іншим, як провокацією". Так, встановлення тризуба в Україні є провокацією для Угорщини, ви правильно все зрозуміли.
Але повернімось до Лінії Арпада.
Дослідники стверджують, що прорвати її вдалось тільки завдяки румунам, які змінили союзників. Внаслідок цього 3-й та 4-й Українські фронти отримали вільний прохід в обхід Карпат з півдня.
Втім, німці та угорці прорахувалася — така могутня фортифікаційна будівля не захистила їх. Червона Армія схитрувала і змінила тактику — пішла в іншому напрямку через Свидовецький гірський хребет, спустившись в село Ясіня, де і відбулися вирішальні бої. Фактично саме такий маневр і вберіг інші райони Закарпаття від кровопролитних битв. Однак практично всі зміцнення лінії Арпада вороги замінували, а угорська армія, тікаючи, підривала бункери. Частина ж будівель, що вціліли після війни, знищили НКВС.
Цікаво, що лінія Арпада не виконала свого первісного військового призначення, оскільки Червона армія дізналася про укріплення в цьому регіоні і атакувала з іншого напрямку. Коли угорська армія залишала це місце, бункери були підірвані.
21 вересня Арпад був зданий, а 23 вересня радянські війська вийшли до угорських кордонів Тріанона.
Що стосується Лінії Арпада, то радянська сторона провела кілька досліджень угорської оборони під час і після війни, оскільки це була, зрештою, єдина оборонна лінія в Європі під час Другої світової війни, яку загарбники не змогли взяти в бою.
В чому ж секрет її успіху?
При плануванні та організації оборони будь-якої країни першочерговим завданням є врахування географічних умов. Саме вони визначають доцільність фортифікації в тому чи іншому регіоні. Як для стратегії (ведення війни), так і тактики (ведення бойових дій), відправною точкою є місцевість, на якій ведуться бойові дії. Сьогодні то знає кожен українець. Наприклад, стрічки новин нам часто розповідають про то, як важко вести війни навесні чи восени, коли ґрунт розмокає від дощів.
Так само при побудові лінії Арпада були враховані особливості регіону Карпатського басейну. Карпати завжди відігравали визначну роль у розвитку оборонної стратегії Австро-Угорщини. Високогір'я, безкрайні простори, вузькі долини надають можливість побудови якісного фортифікаційного укріплення.
Сьогодні в мережі не так багато інформації про лінію Арпада, значно більше її в угорськомовних джерелах. У мемуарах, підручниках з військової історії, зведеннях боїв Королівської угорської армії ми час читаємо про Лінію Арпада як важливу лінію укріплень, яка використовувалася з 1940 по 1944 роки у Східних Карпатах.
Однак, навіть в угорських архівах військової історії інформації про «Арпад» — «Arpád» нема. Є лише розрізнені згадки на брифінгах їх Генштабу. Причина в тому, що під час війни разом з будівлею було знищено архів Управління укріпрайону. Документи 1-ї угорської армії вмістилися лише в одну архівну коробку. Тому що армія, що захищала лінію Арпада, також була знищена.
Порівняння Лінії Арпада з інший фортифікаційними спорудами
Угорці правда створили унікальну в Європі фортифікаційну систему для захисту країни. Лінію «Арпад» не можна порівняти ні з французькою Лінією Мажино, ні з будь-якою іншою фортифікаційною системою, збудованою в Європі. Тогочасні угорські фахівці вивчили переваги та недоліки різних оборонних систем і використали цей досвід для будівництва Лінії Арпада. Як вони це проговорюють в своїх джерелах — для розбудови тисячолітніх рубежів країни Східних та Південно-Східних Карпат.
А досвід вони отримали справді дивовижний.
У період з 1939 по 1944 рр. на сторінках угорського військового журналу «Hungarian Military Review» було опубліковано кілька досліджень про будівництво європейських фортифікаційних систем та досвід їх експлуатації. В результаті територіальних надбань під час Другої світової війни (оце звучить, правда? територіальні надбання в них) можна було б детально вивчити фортифікаційні системи інших країн.
Йдеться зокрема про чехословацьку фортифікаційну систему та румунську лінію Кароля, які були захоплені Угорщиною без бою в 1938 і 1940 роках.
У 1940 році німці не тільки обійшли французьку «Лінію Мажино», яка була побудована з величезними витратами, але й прорвали її в трьох місцях. До цього списку можна додати прорив грецьких та югославських укріплень.
З одного боку, проаналізувавши всі ті фортифікаційні споруди, угорці дійшли висновку, що вони є не дуже ефективними в сучасній війні. Бо всі врешті решт були захоплені німцями і їх союзниками.
З іншого боку, угорці не відмовились від ідеї укріплення свої східних рубежів.
Очікувати занадто багато від фортів — і уявляти їх неприступними — було дуже небезпечною ідеєю. Розміри фортеці завжди повинні бути пропорційні меті, яку необхідно досягти. Чим довше фортеця має чинити опір, тим сильнішою вона має бути.
Звичайно, вже не йшлася мова про гігантські будівельні проєкти на кшталт французької фортифікаційної системи. По перше, не вистачало коштів на таке гігантське будівництво. По друге, в тому не було потреби, адже гірський рельєф дозволяв просто перекрити декілька важливих перевалів і все.
Фортечний бій, як показує досвід, є одним з найсерйозніших бойових випробувань не тільки для нападника, але й для того, хто обороняється. При проєктуванні фортифікаційної системи це також необхідно мати на увазі.
Фортифікаційні споруди, збудовані суто для оборони, мало чого варті, якими б міцними вони не були. Як показав приклад Франції, такі фортифікаційні споруди є перешкодою для підготовки, організації і насамперед наступального духу армії.
Тут цілі Угорщини були не в наступі, а в утриманні вже загарбаних територій.
Приєднання Фельвідека у 1938 році, Закарпаття в 1939 р., вторгнення в північну Трансільванію в 1940 р. І вже після цього угорці зосереджують свою увагу на утриманні вже загарбаних територій та укріплення Карпат з метою захисту їхніх так званих тисячолітніх кордонів.
Раніше для захисту Карпат було достатньо закрити і перекрити перевали, але перед обличчям сучасної військової техніки цього вже виявилось замало.
Лінія укріплень, яка будувалась в Карпатах, мала бути частиною військового плану Вермахту проти Радянського Союзу, плану «Барбаросса».
При будівництві лінії Арпада угорці намагалися уникати будь-яких причин, які могли погіршити і без того вкрай складне становище захисників. Адже положення захисників, ув’язнених у фортах, схоже на становище тих, хто знаходиться на підводних човнах. Приреченість на нерухомість може посилити схильність до паніки та негативно вплинути на волю до боротьби.
Дуже наочними будуть приведені втрати під час бойових дій в цьому районі.
Група росіян чисельністю близько 150−200 осіб штурмувала висоту Стозек. Ширина вторгнення становила близько 400 м, а глибина сягала 200 м.
Втрати угорської сторони склали 7 вбитими та 30 пораненими, в основному від прихованих ворожих мін. Втрати противника 291 вбитими та кількох сотень поранених. Кількість ув’язнених: 35.
Як будували лінію Арпада
До фортифікаційних робіт також було залучено багато цивільних осіб, оскільки роботи значна частина робіт була пов’язана з важкою фізичною працею. Робота була розділена на декілька груп в залежності від характеру завдання — від залізничного розвантаження до земляних, теслярських і будівельних робіт
Першим етапом було зведення залізобетонних конструкцій. Визначалась вогнева позиція кулеметника, а далі навколо нього будувався сам бункер. Все було чітко сплановано
- розмір будівлі;
- розмір бункера;
- кількість квадратних метрів на одного солдата;
- кількість кімнат відпочинку, бойових позицій тощо.
Бліндажі були спроєктовані глибоко під землею, щоб бути прихованими від ворога. Фортечні ескадрильї завжди перебували у військовому резерві. Це приблизно 200−300 осіб.
Перед лінією Арпада було збудовано ще дві додаткові лінії оборони: лінія Гуньяді та Святого Лазаря
Лінія Гуньяді
А в східних передгір'ях Карпат, за 15−25 км до головного хребта, в Галичині Позиція Гуньяді була побудована в Галичині, на східному гребені Галицького перешийка. А вся оборонна система в Карпатському регіоні, довжиною 250 км і глибиною 50 км 50 кілометрів завдовжки. Радянська армія вийшла на рубіж позиції Гуньяді 23 липня 1944 року, але не змогла його перетнути. Майже за місяць армія змогла просунутися лише на 4−7 кілометрів.
Позиція Святого Лазаря
Побудований як пояс безпеки вздовж кордону Лінії Арпада. Його функція полягала в тому, щоб Фортеця призначалася для закриття проходів через північно-східні Карпати та Марамуреські гори. На Закарпатті Його почали будувати в 1939 році, використовуючи позиції Першої світової війни, а в 1940 році в Трансільванії також триває будівництво мережі барикад та укріплених дотів укріплені фортифікаційні споруди. Хоча, в силу свого характеру, вона була не дуже ефективною проти більших наступальних сил, вона призначалася для забезпечення зв’язку між позицією Гуньяді та лінією Арпада
Українська частина лінії Арпада
До української ділянки оборонної лінії відносяться:
- Ужоцький перевал
- Верецький укріпрайон
- Хустський напрямок
- Рахівський напрямок
Потужний вузол оборони було створено перед Ужоцьким перевалом, який перекривав усі дороги на місто Ужгород. На схилах гір обладнали окопи, підсилені 30 ДОТами і 60 ДЗОТами.
Найбільшим могутнім укріпленням вважався мукачівський напрямок, причому укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах та шести вузлів довгострокової оборони, яка не давала доступу у долину річки Латориця. На цій території знаходилися мінні поля, лісові завали, 95 ДОТів і 37 ДЗОТів. Саме тут розміщений найбільший бункер в Україні, який зберігся від часів Другої світової війни — Бункер Лінії Арпада у селі Верхня Грабівниця
У селі Колочава теж знаходиться цікавий історико-військовий музей «Лінія Арпада», де збереглося унікальне зібрання військового обладнання часів Другої світової війни та існує можливість побувати у справжніх бункерах, оскільки на цій території відтворено 4 ДОТи із 34, де розташовані понад дві тисячі автентичних експонатів.
Бункер в селі Верхня Грабівниця
Найбільший збережений бункер часів Другої світової на Закарпатті. Його найнижча точка перевищує глибину 50 м, приголомшує правда ж? Це тунель довжиною в 1500 метрів, викопаний прямо в скелі. На даний момент тут навіть збереглася зброя і вся військова екіпіровка
У цих дотах під час Другої світової війни були кулемети, міномети і навіть зенітні установки, з яких збивали літаки.
Ці вогневі точки були побудовані так, щоб, коли «покладуть» одного снайпера, його відразу міг заступити інший. У бункері діяв командний пункт. Було обладнано казарму, яка вміщала одночасно 100−150 солдатів.
Тут розташовані шпиталь, казарма, вентиляційні шахти і контрольні виходи. Хоча точне призначення цього бункера все ще залишається загадкою. Можливо, ще й досі у московських чи будапештських архівах зберігаються секретні документи, які б могли виявити таємниці цієї унікальної споруди. У 2012 р. молоді підприємці взяли його в оренду, відновили та відреставрували. Нині тут, на околиці села, облаштували тематичний музей.
Аналоги в світі
Всього на Закарпатті дослідники нарахували шість оборонних ліній. Серед них чотири угорських, в тому числі знаменита лінія Арпада, і дві - чехословацьких. У краї на даний момент існує понад 1500 об'єктів з часів II Світової війни — Лінія Арпада всі вони масово розкидані по кожному куточку Закарпаття.
Довшою за лінію Арпада була лише Лінія Сталіна, яка тягнулася від Карельського перешийка до самого Чорного моря (1200 км з розривами), німецька Лінія Зігфрида (630 км). Проте і Лінія Арпада не була суцільною, а складалася з окремих вузлів оборони.
- Лінія Сталіна
- Лінія Зігфрида
- французьку Лінію Мажино (400 км),
- фінську Лінію Маннергейма (136 км)
Оборонна лінія Арпада на території Закарпатя вважається цінним військово-історичним комплексом і належить до видатних пам’яток історії та інженерії України. Завдяки великій міцності бетонних споруд та розташуванню їх у малоцінних з господарської точки зору місцях — значна кількість укріплень більш-менш цілісно збереглася до нинішнього дня. Однак, це далеко не єдина така лінія на території України, численні ДОТи та бункери часів Першої та Другої світових воєн розкидані по усій північній та західній частинах України, кількість їх обраховується тисячами. Ці об'єкти були створені за часів радянського, німецького, австро-угорського та, частково, польського панування.
Завдяки оборонній лінії Арпада військам Угорщини вдалося затримати наступ Четвертого Українського фронту приблизно на півтора місяця.
