Місто Львів — одне з найбільш туристичних міст в Україні. Але навіть якщо ви вже були тут більше 10 разів, воно завжди може вас здивувати. Сьогодні я розповім про район Кастелівка та його вілли.
У 80-х роках XIX століття провідні архітектори Львова, такі як Юліан Захарієвич та Іван Левинський, розробили концепцію створення околицького району, який відповідав би ідеї «Міста-саду», де окремі вілли були б оточені розкішними зеленими садами. Таким чином, цей невеликий елітний район повинен був створити затишок і комфорт для своїх мешканців, і він отримав назву «Кастелівка».
Назва «Кастелівка» походить від прізвища Кастелло — родини італійського походження, яка колись мешкала в цьому районі. Серед згаданих імен з цієї родини були будівельники, такі як Захаріаш Кастелло, королівські архітектори Томаш та Матеуш Кастелло, а також представники міщанського роду Кастеллі.
Захарієвич та Левинський мріяли побудувати 64 вілли в районі Кастелівка, але до наших днів збереглося близько 40 з цих споруд. Ці романтичні будівлі нагадують мініатюрні середньовічні замки. Прогулюючись запропонованим маршрутом, ви зможете дізнатися більше про ці вілли та їхніх колишніх мешканців.
Однією з особливостей чудових віл, побудованих на Кастелівці, було те, що їхні власники надавали їм власні імена, наприклад, «Марія», «Евуся», «Марта», «Юлієтка», «Яга». З цього виникли чутки, що ці назви не вибиралися випадково, і насправді багаті міщани будували ці вілли на честь своїх коханих, даруючи будівлям їхні імена. Однак це, скоріше за все, були всього лише міські легенди та чутки.
Давати віллам імена було модним явищем серед заможного міщанства наприкінці XIX — на початку XX століття. І ці імена не обов’язково були жіночими. Наприклад, деякі вілли називалися «Гражина», «Спокійна», «Подолянка».
Пам’ятник Вербицькому та Магдуся
Раджу почати маршрут біля пам’ятника Вербицькому. Заснування Кастелівки відбулося з будівництвом «Магдусі» — школи Марії Магдалени, яка була побудована у 1883 році на перехресті вулиць С. Бандери та Чупринки. Це еклектична будівля, де видно елементи неороманського стилю та неоготики.
Школу спроектував Юліуш Гохбергер у 1883−1884 роках. Її фасад має два виступи-ризаліти з окремими входами, які служили входами до колишніх хлопчачої та дівочої частин школи. Сьогодні в школі викладають польською мовою.
Дім архітектора Людвіка Балдвіна-Рамулта
Вербицького, 4
Поруч із школою знаходиться вілла архітектора Людвіка Балдвіна-Рамулта, побудована за його власним проектом у 1890 році.
Вілла Яна Бромільського
Генерала Чупринки, 5
Ця вілла поєднує в собі елементи неоренесансу та альпійської архітектури. Вона була споруджена у 1889−1890 роках за проєктом А. Каменобродзького, а її власником був відомий видавець львівських листівок і торговець папером Ян Бромільський.
Чиншова кам’яниця на вул. Чупринки 11А
Цей будинок є одним із найкращих прикладів гуцульської сецесії, стилю, який був започаткований архітектором Іваном Левинським. Він намагався використовувати риси української народної селянської архітектури для стилізації міських будинків.
Якщо зайдете на подвір'я Банку Південного на вулиці Чупринки, 11, то відтам відкриється чудовий вид на цю кам’яницю. Вона має конструкцію, яка нагадує дерев’яні колоди, витончені бетонні балкони та веранди, а зверху фасад прикрашений сонячним знаком.
Зверніть увагу на дах будинку на вулиці Котляревського, 12. На ньому розташований флюгер, який силуетом схожий на картину М. Бідняка «Ангели над Львовом».
Чиншова кам’яниця на вул. Котляревського, 17
Цей будинок у стилі сецесії був зведений у 1910−1911 роках за проектом архітектора та будівельника Юзефа Горнунґа. Фасад прикрашений майоліковим панно «Павич». Поблизу розташований будинок під номером 19, який дуже схожий на попередній, за винятком наявності невеликого флюгера у формі однорога на його даху.
Вілла на Котляревського 27
Вілла виділяється своєю складною асиметричною архітектурою, що включає вежі, фронтони, ніші та вікна різних форм. До цього часу тривають суперечки щодо архітектора, який спроектував цей будинок: Ю. Захарієвич і І. Левинський, В. Садловський чи Е. Жихович.
Вілла «На хресті»
Чупринки, 21
Цей загадковий будинок з малою вежею був споруджений у 1890-х роках та представляє стиль мальовничого історизму, відомий також як піттореск. Фасади оформлені цегляною кладкою без глазуровки, відзначаються яскравим керамічним декором (фаянсові плити) та різьбленими деталями.
Вілла «Подолянка», по вул. Генерала Чупринки, 096
Вілла Качиний діл
Вілла на вулиці Котляревського, 39, була побудована наприкінці XIX століття за проектом фірми Левинського у швейцарському стилі. У міжвоєнний період вона належала відомому галицькому політику, одному із засновників Української Народно-Демократичної Організації (УНДО), Дмитрові Левицькому.
Господарі відвели два напівпідвальні приміщення будинку для проживання учнів Мистецької школи Олекси Новаківського. Тут збиралися їхні друзі, перетворюючи Качиний діл на неофіційну мистецьку тусовку. У вересні 1939 року Дмитра Левицького арештували НКВД і відправили в ГУЛАГ. Пізніше покарання було пом’якшено на заслання в Узбекистан. Там він і помер, так і не повернувшись додому.
Вілла Яна Яна Дашека
Котляревського, 41
Деякі вілли виступали не просто як житло, але і як реклама діяльності їхніх власників. Вілла на вулиці Котляревського, 41, належала відомому львівському ковалю Яну Дашеку. Він особисто виготовив ковані декоративні елементи, які прикрашають фасади будинку.
Особняк у Львові по вул. Генерала Чупринки, 33 (1898)
Палац Сосновських
Чупринки, 50−52
Цей будинок можна вважати чудовим прикладом середземноморської або венеціанської неоготики. Будівництво відбувалось у два етапи: спочатку у 1900−1901 роках була збудована частина під номером 50 за проектом архітектора Юзефа Сосновського, а потім у 1907 році була добудована частина під номером 52, яка має високу вежу зі зубцями.
Такі потужні чотирикутні вежі є типовими для замків хрестоносців в Палестині. Вхід до палацу охороняє кам’яний лев, а арка над входом та стеля балкону прикрашені розписами.
Спочатку будинок був призначений для однієї сім'ї, але в 1922 році його перебудували під багатоквартирний. Першим власником будинку був Ю. Сосновський, львівський архітектор, а другим — Альфред Бесядеський. Тому палац має дві назви: Сосновських-Бесядецьких.
Крім того, варто звернути увагу на вілли:
- Вілла Казимири Скварчинської (Генерала Чупринки, 11)
- Вілла Павла Світальського (Котляревського, 4)
- Вілла Брикчинського (Котляревського, 1)
- Вілла «Людмила» (Котляревського, 49)
- Вілла «Юлієтка»
