Николаевская астрономическая обсерватория | Миколаївська астрономічна обсерваторія

Николаевская обсерватория

Экскурсия в Николаевскую Обсерваторию

Мне очень давно хотелось попасть на территорию Николаевской обсерватории. Задние это было построено еще в 1829 году. На территории обсерватории раскинулся крутой парк. Он имеет какую-то особую чарующую атмосферу. А в мае еще и наполнен запахами цветущей сирени и жасмина.

Николаевская обсерватория

Экскурсию нам проводил очень интересный и интеллигентный сотрудник обсерватории, лекция которого была одновременно и исторической, и географической, и, конечно же, астрономической. К моему великому стыду, я забыла как его зовут. Продолжительность мероприятия — 2 часа. Стоимость — 50 грн.

Николаевская обсерватория

Начало экскурсии — прогулка в парке. Единственным минусом экускурсии могу выделить то, что она начинается в 20.00. Очень поздно для камеры моего мобильника 🙂 Но ведь только в вечернее время можно понаблюдать за звездочками в телескоп.

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Экскурсовод настраивает телеском чтоб показать Венеру, Юпитер и его спутники. Нам повезло, так как спутники Юпитера выстроились в один ряд (так называемый парад). Очень красивое зрелище. Даже лучше, чем Луна в телескоп!

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Внутренний дворик обсерватории. Уже совсем темно и ничего не видно в камеру.

Николаевская обсерватория

Внутренний «круглый» зал обсерватории. Он является залом заседаний, лекционным залом и музеем одновременно.

Николаевская обсерватория

Дальше несколько экспонатов музея. Например, благодаря этому маленькому телескопчику когда-то давно были составлены карты Черного и Мраморного морей.

Николаевская обсерватория

В музее есть коллекция старинных часов.

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Стены украшены портретами руководителей и выдающихся деятелей обсерватории. Ниже фотография портретов адмирала Грейга и Потемкина.

Николаевская обсерватория

В музее много всего интересного: хронографы, историчесике документы, чертежи древнегреческого храма (на месте которого по преданию построена обсерватория) и даже космический мусор 🙂

Николаевская обсерватория

Заключающий этап экскурсии — наблюдение за Луной. Для этого мы поднялись в смотровую башню, купол которой умеет открываться 🙂 Там находится старый оптический телескоп внушительных размеров. На сегодняшний день ценность его больше историческая, чем практическая. С его помощью сейчас делают фотографии звездного неба. Но нам все же открыли купол и дали поглядеть на Юпитер снова (Луна пока была слишком низко).

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Дальше мы вышли на улицу и наблюдали ярко-желтый диск Луны уже в современный зеркальный телескоп. Захватывает!

Повторюсь, экскурсия была очень интересной и насыщеной. Экскурсовод рассказывал о вкладе в развитие обсерватории адмирала Грейга, Потемкина, Кнорре (директор обсерватории, которого Пушкин сделал прототипом Ленского) и прочих. Было много школьной информации о строении планет, тектонических плитах, космосе и вероятности жизни в нем.

Миколаївська астрономічна обсерваторія історія

Миколаївська астрономічна обсерваторія. Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія» знаходиться в місті Миколаєві на вулиці Обсерваторній, 1.

Миколаївська астрономічна обсерваторія заснована в 1821 р адміралом Олексієм Самуїлович Грейгом (1775−1845) в якості морської обсерваторії з метою забезпечення Чорноморського флоту морехідими картами і навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

Місцем для будівництва обсерваторії була обрана вершина Спаського пагорбу — найвищого в м. Миколаєві (52м), а автором проекту головного будинку був головний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770−1836).

За рекомендацією Василя Яковича Струве на пост першого директора був призначений Карл Христофорович Кнорре (1801−1883), якому тоді ще не було і 20 років. Разом з діяльністю по підготовці морських офіцерів він почав займатися науковими астрономічними дослідженнями (були відкриті малі планети Астрея і Флора). К. Кнорре пробув на посаді директора Обсерваторії 50 років.

Астрономічні дослідження в Обсерваторії були продовжені другим директором Іваном Єгоровичем Кортацці (1837−1903), який отримав каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона».

У морський період діяльності обсерваторії К.Х. Кнорре і І.Є. Кортацці були виконані гідрографічні роботи на Азовському, Чорному і Мармуровому морях, проведений опис та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.

Николаевская астрономическая обсерватория | Миколаївська астрономічна обсерваторія

До 1911 року обсерваторія перебувала в Морському міністерстві, а з 1912 по 1991 рік МАО — південне відділення Пулківської обсерваторії. Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулківських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця і тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва.

Період великих потрясінь у житті нашого суспільства (перша світова війна, революції, а потім громадянська війна) обсерваторія пережила і зберіграся як наукова установа. Її директором на той час був Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев (1879−1956).

Відродження обсерваторії після важких випробувань пов’язано з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878−1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь в національних та міжнародних програмах по визначенню точного часу, а в 1935 році обсерваторія була включена в систему установ Академії наук СРСР в якості Пулківского відділення. У роки Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 по березень 1944 року обсерваторія перебувала в зоні німецької окупації. Директору Л.І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань.

У роки повоєнного відродження директором обсерваторії (в 1951 році) призначається Яків Юхимович Гордон (1912−1978). У 1955 році в Миколаїв з Пулкова був перевезений Меридіанне коло Репсольда, на якому після відновлення і ряду модернізацій протягом 40 років велися різні наглядові програми.

У 1961 році після введення в дію перевезеного також з Пулкова зонного астрографа фірми «Карл Цейс» в НАО почалася історія фотографічної астрометрії. Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших в світі. У 1957−1969 роках проводилися візуальні і фотографічні спостереження ШСЗ для визначення їх орбіт. А в 70−80-і роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген і в умовах високогір'я на Кавказі. В цілому в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил.

У 1978 році директором обсерваторії стала Римма Тимофіївна Федорова (1934 р.н.), яку в 1986 році змінив на цій посаді нинішній директор Геннадій Іванович Пінігін (1943 р.н.)

У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, а в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. Зберігаючи свої наукові традиції, МАО розширила тематику досліджень в область астрономічного приладобудування і дослідження навколоземного простору. У 1995 році в МАО створений і введений в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем Аксіальний меридіанний коло (АМК), який в 1999 році включений в список об'єктів, що становлять національне надбання України.

Після модернізації та оснащення ПЗС приймачем зонний астрограф був перейменований в мультиканального телескоп (МКТ). У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (САК), на якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю і аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з чотирьох самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу. Проводиться перспективна робота по створенню Миколаївської віртуальної обсерваторії (ніквей) в рамках створення Української національної віртуальної обсерваторії.

В даний час в обсерваторії ведуться роботи в області динаміки тіл Сонячної системи, дослідження навколоземного простору, створення каталогів положень зірок, інформаційної підтримки астрономічних досліджень і астрономічного приладобудування, а також історії астрономії.

One Comment

  1. Ольга

    Добрый день! Большое спасибо за Ваш блог, я очень долго искала хоть какую-то информацию о туризме в Николаеве и Николаевской области. Вы могли бы дать контакты «Магазина путешествий» в Николаеве? Доступ на их сайт сейчас заблокирован. Я приезжаю из Киева на пару дней и очень бы хотела попасть хоть на одну экскурсию.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *