Миколаївська астрономічна обсерваторія

Николаевская обсерватория

Екскурсія до Миколаївської Обсерваторії

Мені дуже давно хотілося потрапити на територію Миколаївської обсерваторії. Задні це було побудовано ще 1829 року. На території обсерваторії розкинувся крутий парк. Він має якусь особливу чарівну атмосферу. А в травні ще й наповнений запахами квітучого бузку та жасмину.

Николаевская обсерватория

Екскурсію нам проводив дуже цікавий та інтелігентний співробітник обсерваторії, лекція якого була одночасно і історичною, і географічною, і, звісно ж, астрономічною. На мій превеликий сором, я забула як його звати. Тривалість заходу — 2 години. Вартість — 50 грн.

Николаевская обсерватория

Початок екскурсії - прогулянка в парку. Єдиним мінусом екскурсії можу виділити те, що вона починається о 20.00. Дуже пізно для камери мого мобільника 🙂 Але ж тільки у вечірній час можна поспостерігати за зірочками в телескоп.

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Екскурсовод налаштовує телескоп, щоб показати Венеру, Юпітер і його супутники. Нам пощастило, оскільки супутники Юпітера вишикувалися в один ряд (так званий парад). Дуже красиве видовище. Навіть краще, ніж Місяць у телескоп!

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Внутрішній дворик обсерваторії. Уже зовсім темно і нічого не видно в камеру.

Николаевская обсерватория

Внутрішній «круглий» зал обсерваторії. Вона є залою засідань, лекційною залою та музеєм одночасно.

Николаевская обсерватория

Далі кілька експонатів музею. Наприклад, завдяки цьому маленькому телескопчику колись давно було складено карти Чорного та Мармурового морів.

Николаевская обсерватория

У музеї є колекція старовинних годинників.

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Стіни прикрашені портретами керівників і видатних діячів обсерваторії. Нижче фотографія портретів адмірала Грейга і Потьомкіна.

Николаевская обсерватория

У музеї багато всього цікавого: хронографи, історичні документи, креслення давньогрецького храму (на місці якого, за переказами, побудована обсерваторія) і навіть космічне сміття 🙂

Николаевская обсерватория

Завершальний етап екскурсії - спостереження за Місяцем. Для цього ми піднялися в оглядову вежу, купол якої вміє відкриватися 🙂 Там знаходиться старий оптичний телескоп значних розмірів. На сьогодні цінність його більше історична, ніж практична. З його допомогою зараз роблять фотографії зоряного неба. Але нам все ж відкрили купол і дали подивитися на Юпітер знову (Місяць поки що був надто низько).

Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория
Николаевская обсерватория

Далі ми вийшли на вулицю і спостерігали яскраво-жовтий диск Місяця вже в сучасний дзеркальний телескоп. Захоплює!

Повторюся, екскурсія була дуже цікавою і насиченою. Екскурсовод розповідав про внесок у розвиток обсерваторії адмірала Грейга, Потьомкіна, Кнорре (директор обсерваторії, якого Пушкін зробив прототипом Ленського) та інших. Було багато шкільної інформації про будову планет, тектонічні плити, космос і ймовірність життя в ньому.

Миколаївська астрономічна обсерваторія історія

Миколаївська астрономічна обсерваторія. Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія» знаходиться в місті Миколаєві на вулиці Обсерваторній, 1.

Миколаївська астрономічна обсерваторія заснована в 1821 р адміралом Олексієм Самуїлович Грейгом (1775−1845) в якості морської обсерваторії з метою забезпечення Чорноморського флоту морехідими картами і навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування.

Місцем для будівництва обсерваторії була обрана вершина Спаського пагорбу — найвищого в м. Миколаєві (52м), а автором проекту головного будинку був головний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770−1836).

За рекомендацією Василя Яковича Струве на пост першого директора був призначений Карл Христофорович Кнорре (1801−1883), якому тоді ще не було і 20 років. Разом з діяльністю по підготовці морських офіцерів він почав займатися науковими астрономічними дослідженнями (були відкриті малі планети Астрея і Флора). К. Кнорре пробув на посаді директора Обсерваторії 50 років.

Астрономічні дослідження в Обсерваторії були продовжені другим директором Іваном Єгоровичем Кортацці (1837−1903), який отримав каталог положень зірок, згодом названий «Миколаївська зона».

У морський період діяльності обсерваторії К.Х. Кнорре і І.Є. Кортацці були виконані гідрографічні роботи на Азовському, Чорному і Мармуровому морях, проведений опис та визначені більш точні географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів. Флот був забезпечений точними інструментами і досконалими методами визначення часу (довготи) і широти.

Николаевская астрономическая обсерватория | Миколаївська астрономічна обсерваторія

До 1911 року обсерваторія перебувала в Морському міністерстві, а з 1912 по 1991 рік МАО — південне відділення Пулківської обсерваторії. Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулківських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця і тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва.

Період великих потрясінь у житті нашого суспільства (перша світова війна, революції, а потім громадянська війна) обсерваторія пережила і зберіграся як наукова установа. Її директором на той час був Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев (1879−1956).

Відродження обсерваторії після важких випробувань пов’язано з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878−1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь в національних та міжнародних програмах по визначенню точного часу, а в 1935 році обсерваторія була включена в систему установ Академії наук СРСР в якості Пулківского відділення. У роки Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 по березень 1944 року обсерваторія перебувала в зоні німецької окупації. Директору Л.І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань.

У роки повоєнного відродження директором обсерваторії (в 1951 році) призначається Яків Юхимович Гордон (1912−1978). У 1955 році в Миколаїв з Пулкова був перевезений Меридіанне коло Репсольда, на якому після відновлення і ряду модернізацій протягом 40 років велися різні наглядові програми.

У 1961 році після введення в дію перевезеного також з Пулкова зонного астрографа фірми «Карл Цейс» в НАО почалася історія фотографічної астрометрії. Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших в світі. У 1957−1969 роках проводилися візуальні і фотографічні спостереження ШСЗ для визначення їх орбіт. А в 70−80-і роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген і в умовах високогір'я на Кавказі. В цілому в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил.

У 1978 році директором обсерваторії стала Римма Тимофіївна Федорова (1934 р.н.), яку в 1986 році змінив на цій посаді нинішній директор Геннадій Іванович Пінігін (1943 р.н.)

У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, а в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. Зберігаючи свої наукові традиції, МАО розширила тематику досліджень в область астрономічного приладобудування і дослідження навколоземного простору. У 1995 році в МАО створений і введений в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем Аксіальний меридіанний коло (АМК), який в 1999 році включений в список об'єктів, що становлять національне надбання України.

Після модернізації та оснащення ПЗС приймачем зонний астрограф був перейменований в мультиканального телескоп (МКТ). У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (САК), на якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю і аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп «Мобітел», що складається з чотирьох самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу. Проводиться перспективна робота по створенню Миколаївської віртуальної обсерваторії (ніквей) в рамках створення Української національної віртуальної обсерваторії.

В даний час в обсерваторії ведуться роботи в області динаміки тіл Сонячної системи, дослідження навколоземного простору, створення каталогів положень зірок, інформаційної підтримки астрономічних досліджень і астрономічного приладобудування, а також історії астрономії.

One Comment

  1. Ольга

    Добрый день! Большое спасибо за Ваш блог, я очень долго искала хоть какую-то информацию о туризме в Николаеве и Николаевской области. Вы могли бы дать контакты «Магазина путешествий» в Николаеве? Доступ на их сайт сейчас заблокирован. Я приезжаю из Киева на пару дней и очень бы хотела попасть хоть на одну экскурсию.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *