Замок Любарта, або Луцький замок, зведений у XIV столітті як резиденція князя Любарта-Дмитра Гедиміновича, представника литовської династії Гедиміновичів. Він став останньою столицею Галицько-Волинської держави.
Будівництво розпочалося з верхнього замку. Пізніше його укріплювали інші правителі — князь Вітовт і князь Свидригайло, через що у народі його часто називають «Замком трьох князів».
Фортеця мала три вежі:
- В'їзна (Любартова) — головний вхід.
- Владича (єпископська) — належала Луцькому єпископу.
- Свидригайлова — названа на честь князя, який активно зміцнював замок.
Мури завдовжки близько 500 метрів, товщина — до 2 метрів. Вони збереглися до сьогодні в автентичному вигляді, що робить Луцький замок однією з найкраще вцілілих середньовічних фортець України.
Луцький з'їзд монархів 1429 року: грандіозна, але нереалізована ідея Вітовта
У січні 1429 року Луцьк став ареною безпрецедентної для Східної Європи події — з'їзду європейських монархів, організованого великим князем литовським Вітовтом. Подія зібрала у замку Любарта й навколо нього представників найвпливовіших держав тогочасного континенту. Вона мала вирішити одразу кілька глобальних проблем — від загрози Османської імперії до внутрішньоєвропейських суперечок, але головною амбіцією Вітовта було — здобути королівську корону і перетворити Велике князівство Литовське на незалежне королівство.
Це була найбільша дипломатична зустріч Східної Європи середньовіччя.
До Луцька приїхали:
- Король польський Владислав II Ягайло з делегацією;
- Імператор Сигізмунд Люксембург з дружиною Барбарою та численною свитою;
- Король данський і шведський Ерік VII;
- Посли від Папи Римського Мартина V;
- Представники Візантії, зокрема Лев Кантакузін;
- Московський князь Василь II Темний і митрополит Фотій;
- Князі Рязанський та Тверський;
- Делегації Лівонського і Тевтонського орденів;
- Молдавський господар та татарські хани;
- Литовські й руські князі — Острозькі, Сангушки, Чорторийські, Четвертинські та ін.
Усього — близько 15 тисяч учасників, що в кілька разів перевищувало населення Луцька.
На з'їзді обговорювали:
- Османську загрозу: пропонувалося створити загальноєвропейську антиосманську коаліцію. Польща виступила проти.
- Гуситський рух у Чехії.
- Територіальні суперечки у Центральній Європі.
- Майбутню коронацію Вітовта.
Саме питання коронації стало головним каменем спотикання: Сигізмунд підтримував ідею, але Польща категорично заперечила, побоюючись втрати контролю над Литвою. Польська делегація демонстративно залишила з'їзд.
Учасники не дійшли згоди щодо створення антиосманського союзу. Через кілька десятиліть Європа відчула наслідки: Османська імперія при султані Мураді ІІ, а пізніше Мехмеді ІІ Фатіхові, розпочала активну експансію, підкоривши Балкани й захопивши Константинополь (1453).
Згодом ідеї Вітовта ожили в трактатах XVI ст. («турчики» Станіслава Оріховського-Роксолана та ін.), але було вже пізно. Польща і Литва змушені були роками відбиватися від татарських набігів і турецьких походів.
Цікаві факти
- Для прийому делегацій Луцьк фактично «розширили» — людей розселяли навіть у довколишніх селах.
- Місто перетворилося на справжню «столицю Європи» кілька тижнів поспіль.
- Під час з'їзду у замкових стінах одночасно звучали дзвони католицьких і православних храмів, барабани, сурми — на честь гостей.
- Легенди кажуть, що саме тоді Вітовт замислив зробити Луцьк своєю «південною столицею».
Архітектурні особливості замку
- Замок має класичну форму трикутника з трьома вежами.
- Усередині розташовувалися князівські палати, собор Івана Богослова (XII ст.), єпископські палати та господарські будівлі.
- Збереглися автентичні підземелля й фрагменти давніх мурів.
- У XIX столітті замок намагалися розібрати на будівельні матеріали, навіть продали в'їзну вежу на аукціоні, але Київська археологічна комісія заборонила руйнування.
Сьогодні в замку діють унікальні музеї:
- Музей дзвонів — єдиний в Україні;
- Музей книги;
- Музей матеріальної культури та мистецтва.
Музей дзвонів у Луцькому замку
Музей дзвонів розташований у Владичій (єпископській) вежі Замку Любарта. Це один із найбільш відвідуваних об'єктів фортеці, адже подібних музеїв в Україні більше немає. Відкритий у 1985 році, музей став частиною історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Його створення було пов’язане з бажанням зберегти дзвони, які залишалися без вжитку після руйнування храмів у радянський час.
У музеї зібрано понад 90 дзвонів різних епох, від XV до XX століття. Серед них:
- Церковні дзвони — від масивних багатопудових до невеликих храмових;
- Сигнальні дзвони — які використовували для оповіщення жителів про небезпеку, пожежу чи напад;
- Дзвони годинникові та декоративні;
- Рідкісні дзвони-артилерійські — відлиті з гарматного металу;
- Маленькі ручні дзвіночки — побутові та ритуальні.
Найцінніші експонати:
- Дзвін із церкви Святої Катерини в Любомлі, відлитий у 1647 році.
- Дзвін, виготовлений у ХVII ст. у майстернях литовських ливарників.
- Дзвони з різних регіонів України, Польщі, Литви та Німеччини.
Експозиція розташована на кількох ярусах вежі, тому під час огляду відвідувачі піднімаються вузькими середньовічними сходами, що створює особливу атмосферу.
Дзвін у середньовічній культурі мав багатофункціональне значення:
- Релігійне — скликав на богослужіння, супроводжував обряди;
- Оборонне — попереджав про напад чи пожежу;
- Соціальне — ознаменовував важливі події, свята чи траур;
- Символічне — вважався «голосом міста» або «голосом Бога».
Деякі дзвони мають власні імена (наприклад, «Кирило», «Петро»), що підкреслювало їхню унікальність. На багатьох дзвонах є старовинні написи й орнаменти, включно з молитвами чи іменами майстрів. Дзвін вважався настільки цінним, що його інколи передавали у спадок, як реліквію.
Музей книги у Луцькому замку
Музей книги — один із найцікавіших і найбільш «атмосферних» об'єктів Луцького замку. Він розташований у В'їзній вежі, праворуч від головного входу. Це не просто виставка стародруків, а місце, яке розповідає про книгодрукування на Волині та в Україні від середньовіччя до початку ХХ століття.
Основу експозиції склала книгозбірня владики Варфоломія, архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ, подарована місту.
Музей займає три кімнати другого поверху будівлі, де колись зберігалися скарби та гроші.
1. Початки книгодрукування
- Розповідає про виникнення друкарства в Європі.
- Головний експонат — діюча модель друкарського верстату XV ст., аналогічного тому, на якому працював Йоганн Гутенберг.
- На стендах — ілюстративні матеріали, що відтворюють увесь технологічний процес друкування.
2. Стародруки та видання відомих друкарень
- Представлено продукцію шести друкарень: Львова, Києва, Чернігова, Вільнюса, Почаєва, Москви.
- Серед раритетів:
- Службове Євангеліє (Львів, 1644 р.) — найстаріша книга колекції, якій понад 350 років;
- Двохтомний Требник митрополита Петра Могили (1646 р., виданий ще за життя митрополита) — унікальна пам’ятка духовної та культурної історії України.
3. Культурні цікавинки
- Книги-мініатюри;
- Перші друковані ноти;
- Середньовічні гравюри;
- Видання з Нюрнберга, Познані та інших європейських міст XVII-XIX ст.
Стіни старої казначейської будівлі, запах старого паперу, шкіряні палітурки та друкарський верстат у натуральну величину створюють ефект «машини часу».
Музей не просто демонструє книги, а й показує, як народжувалася друкована культура Європи та України.
Колекція наочно підтверджує, що Волинь була важливим осередком книжності та духовності.
Старовинні написи на стінах замку Любарта
Однією з найцікавіших «дрібниць», які зберігає замок, є старовинні графіті:
- 1444 рік — один із найдавніших автографів на стінах, залишений середньовічним відвідувачем.
- «Ольга Косач. 1891» — підпис сестри Лесі Українки. Це унікальна культурна пам’ятка, яка поєднує історію замку з українською інтелігенцією XIX століття.
Ці написи доводять, що замок завжди був місцем, де історія «накладається шарами» — від середньовічних воїнів до діячів української культури.
Легенди та містичні історії
- Будівництво на яйцях
За легендою, до розчину для мурів додавали курячі яйця, щоб стіни були міцнішими. Саме тому замок зберігся донині. - Привид Оксани
Місцеві переказують історію про дівчину Оксану, яка загинула в замку через нещасливе кохання. Її привид нібито блукає підземеллями вночі. - Підземні ходи
Замок має систему підземель, частина з яких досі не досліджена. Кажуть, що вони тягнулися аж до монастирів і навіть до річки Стир. Також існує повір'я: знайдені там скарби не можна винести з замку — вони «прокляті». - Кохання Любарта
Є версія, що князь збудував замок для своєї коханої — доньки Данила Галицького Агрипіни. Вона не дочекалася завершення будівництва й померла, тож замок став символом нерозділеного кохання.
Цікаві факти
- Замок витримав численні облоги, серед них — напади Казимира Великого (1349), Ягайла (1431) і Сигізмунда Кейстутайтіса (1436).
- У XIX столітті він ледь не зник через господарську байдужість, але був врятований ентузіастами.
- У 1992 році зображення замку надрукували на банкноті 200 гривень (нині — рідкісна колекційна купюра).
- У 2011 році замок став переможцем у конкурсі «Сім чудес України» в категорії «Найкраща фортеця».
- Тут знімали сцени фільму «Вогнем і мечем» та відбуваються лицарські фестивалі й реконструкції.
Висновок
Замок Любарта — не лише символ Луцька, а й важлива пам’ятка української історії, яка поєднує в собі велич середньовічної архітектури, дипломатичну славу, культурні артефакти та багатство легенд. Його стіни — це «живий літопис», де можна прочитати сліди від XIV століття до сьогодення.
