Церква Святого Юра в Дрогобичі - одна з найвідоміших хрестоматійних пам’яток дерев’яної архітектури в Україні. На місці сучасної церкви ще у 1340 році була заснована церква Святого Георгія.
21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі церква Святого Юра внесена до списку поміж шістнадцяти дерев’яних церков Карпатського регіону Польщі та України.
Теперішня церква 1657 перевезена до м. Дрогобича з с. Надієва і поставлена на цьому місці замість попередньої дерев’яної церкви, спаленої під час татарського нападу 1499. Церква у с. Надієві була зведена на зламі 15−16 ст. як тридільний одноверхий храм.
Стіни центрального зрубу розмальовані 1657−1659, його баня 1678, хори 1691, каплиця (емпора) 1711, бабинець 1714. Іконостас 1657—1659.
По периметру двору церки ростуть липи та каштани, вік яких понад 120 років.
Церква поема, Церква комікс
Інтер'єр церкви прикрашений стінописом, виконаним під керівництвом Стефана Маляра (Поповича Медицького).
Особливістю старовинних розписів є те, що вони дозволяють дізнатися, як представляли рай і пекло наші предки, дають можливість побачити, в якому одязі ходили в ті часи. На фресках із теми Содома й Гоморри молоді дівчата одягнені точно так само, як і панянки XVII століття.
Цікавий стінопис, де показані муки апостолів, бо там апостоли — це прообрази українців, що борються за волю свого краю. Їхні мучителі одягнені в костюми чужинців-загарбників, наприклад у турецькі тюрбани.
А кат Юрія Змієборця носить шляпу, як чужинці. бо ніхто з місцевих катом бути не хотів.
Більш того, на малюнках біблійні сюжети зображені на галицький манер (десь серед пустелі йдуть опиршки, там дівчатка ліплять варенички) — бо як виглядає той Єгипет ніхто не знав.
Цікаві сюжети з чортом, який тягде до аду коханців і шинкаря та Адамом, який … б'є Єву. Загалом, цікаве відношення автора розписів до жінок, на його малюнках до раю йдуть лише чоловіки. Жінки — до пекла.
Але давайте по порядку.
Окемі сюжети стінопису церкви Святого Юра
При вході стеля дуже низька. Однак навіть ця скромна частина простору містить у собі біблійські сюжети, образи ранньохристиянських святих та портрети дрогобичан — старого чоловіка та жінки, які фінансували будівництво цієї частини храму у першій половині XVII століття. Інколи їх сприймають як Адама та Єву.
Богородиця
Звертає на себе увагу розпис Богородиці (заступниці всіх страждущих) з широким омофором. Під її образом розміщено ряд інших розписів, які впорядковані в чітко окреслених квадратах. І два з цих квадратів залишились порожніми. Виявляється, митець, який виконував ці розпили, помер, не встигши їх завершити. Однак громада так поважала цього художника, що рішуче залишила його творчість незавершеною.
Дерево Ієсея
З іншої сторони балки зображено Дерево Ієсея. Ієсей — прапрадід Богородиці. Дерево Єссея, Корінь Єссея — художнє уявлення родоводу Христа. Цей мотив був поширений у європейському мистецтві Середньовіччя. Воно відтворює родовід Ісуса Христа, починаючи з Єссея — батька царя Давида.
Це родинне дерево Діви Марії. Усі люди на гілках є її родичами. Цей малюнок показує, що Богородиця має старовинне походження. У XVII столітті цей образ мав велике значення, нагадуючи парафіянам про важливість родини і знання свого родоводу.
Поняття Дерева Єссея походить від Книги пророка Ісаї, у якій пророк обіцяє народу Ізраїля месію, справедливого суддю та рятівника бідних — «І вийде паросток із пня Єссея, і гілка виросте з його коріння»
Дерево Єссея зображує родовід Ісуса Христа у вигляді дерева, яке росте з фігури Єссея — батька царя Давида. Єссей зазвичай зображується лежачим та сплячим. Від нього гілки розгалужуються до Давида та інших царів Ізраїлю та Юдеї. Завершує дерево зображення Діви Марії з дитиною Ісусом.
Це старозаповітна сцена, і живопис був виконаний Іваном Медицьким у 1691 році.
Пекло для жінок
Зліва від іконостасу на боковій стіні над вікнами зображено сцену Страшного Суду. Наверху сидить Ісус Христос на хмаринці, нижче є Євангеліє, з двох боків від Христа сидять апостоли.
Цікавий факт — на розписах Медицького до раю йдуть лише чоловіки, жінки — всі до пекла. Певно, автор був злий на жінок.
Тобто пекло зображається суто жіночим місцем, без чоловіків.
Більш того, художник зобразив сцену, де Адам б'є Єву! Такого ви більше не знайдете ніде в мистецтві.
Сюжет вигнання людей iз раю поділений на чотири частини:
- Створення Єви
- Спокуса Змієм
- Вигнання з Раю
- Помста Адама
Ця сцена називається помста Адама. Оголене тіло Єви, ледь прикрите на стегнах блакитною тканиною, її золотаве розпущене волосся, довгі ноги і гордо піднесена голова — гімн жіночності.
Те, що ані братчики, ані звичайні миряни, не кажучи вже про священників в православному храмі, не раегували на такий дивний сюжет, можна пояснити лише тим, що окрім майстра його ніхто не роздивився: зображення завжди затуляє світло з вікна, крім того, воно розміщене так високо, що його незручно роздивлятися знизу.
Трошки еротики і алкоголю в пеклі
Дуже цікавий момент з перелюбом. Пару, застиглу в еротичній позі, чорт на мотузці веде до пекла.
Прямо в пащу пащу Левіафана.
Разом з коханцями до пекла тягнуть і п’яницю чи то шинкаря.
Це дозволяє припустити, що найстрашнішими гріхами в той час вважалися саме пияцтво і перелюб.
Церква в церкві або Дві в одній
Церква святого Юра в Дрогобичі ще унікальна й тим, що там зберігся другий амвон — Введенська каплиця, яка розташована над бабинцем, утворюючи фактично другий поверх. Кожна подібна церква перетворювалася на дві церкви в одній, і донині залишилася лише обмежена кількість таких унікальних об'єктів.
Введенська каплиця теж розписана. Тут ви знайжете картину — Йосип і Богородиця йдуть Єгиптом, а на фоні карпатські смереки та чимчикують опришки. Автор розписів не бачив як може виглядати Єгипет.
Номерні знаки на верблюдах та Синайські пагорби
Є цікава сцена з трьома Синайськими горами, яка зображена в вигляді мапи з нормерними позначками і текстовим поясненням нижче. Тобто, людина могла прочитати все, що не зрозуміла з розпису. Текст українською та польською мовами. очевидно, розпис розрахований на письменних прихожан.
Цікавий факт — пронумеровані навіть верблюди! Тобто за часів, коли авто ще не було, верблюди на Галичині мали свої номерні знаки.
Тут на задньому фоні галичанки ліплять варенички
Це лише невеличка частина стінопису в церкві святого Юра. Йому присвячуються книги, тому осягнути цю красу в одному дописі неможливо, та і у мене нема відповідних знань.
Завітайте в церкву. Вона неймовірна.
