На мальовничих берегах річки Інгул, у селі Софіївка Миколаївської області, розташована унікальна архітектурна пам’ятка початку XX століття — садиба Тропіних. Цей палац зведений у 1912 році, він німим свідком буремних подій минулого століття на Півдні України.
Історія родини Тропіних
Сім'я Тропіних була однією з найвідоміших купецьких династій Херсона початку XIX століття. Їхній внесок у розвиток міста та області важко переоцінити. Вони не лише займалися торгівлею та землеробством, але й активно брали участь у громадському житті регіону. За їхні кошти була побудована лікарня, яка й досі функціонує в Херсоні та відома серед місцевих жителів як «Тропінка». Крім того, родина Тропіних звела церкву та надавала постійну підтримку місцевим навчальним закладам.
Олександр Степанович Тропін, народжений 1 жовтня 1877 року, був одним із найяскравіших представників цієї родини. У спадок він отримав 611 десятин родючої землі біля села Кир’яківка, яке згодом стало частиною сучасної Софіївки. Олександр здобув юридичну освіту в Новоросійському (нині Одеському) університеті та мав чин титулярного радника, що відповідало званню штабс-капітана в армії.
Архітектурна перлина степу
Садиба Тропіних побудована у 1912 році. Головний особняк площею 461,4 квадратних метри є центральним елементом комплексу. Його фасад був вкритий італійською черепицею початку XX століття.
Частина будинку була викладена вишуканою італійською плиткою, що додавало споруді особливого шарму та вишуканості.
Комплекс садиби включав не лише головний будинок, але й низку допоміжних споруд. Серед них — приміщення для соління овочів та потужний льох зі сходами, який зберігся до наших днів і є популярним місцем для туристів.
Особливої уваги заслуговує парк, що оточує садибу. Колись це був розкішний сад з мармуровими доріжками, обсадженими кущами троянд. На околиці саду розташовувалась купальня, а через річку Інгул було зведено дерев’яний підвісний міст, який з'єднував садибу з навколишніми землями.
Буремні роки та забуття
Історія садиби Тропіних тісно переплітається з драматичними подіями XX століття. Родина Тропіних використовувала маєток як літню резиденцію, проводячи тут теплі місяці року та повертаючись на зиму до Херсона. Однак мирне життя було перервано революційними подіями 1917 року.
Цікавий епізод з життя родини Тропіних розкриває лист, знайдений у садибі. У ньому, ймовірно син Олександра Степановича, який служив у Петрограді, попереджав батька про наближення важких часів. Ось уривок з цього листа:
«Папаша! Времена настают сейчас трудные. Чернь ведет себя очень активно! Не жалейте продуктов для пропитания работников, рассчитывайтесь с ними по справедливости: могут и петуха красного пустить! И, самое главное, начинайте продавать всё, что можно — сельскохозяйственные орудия, скот, подводы. Деньги держите в тайне, но под рукой, на всякий случай. А то настанет время, придут и отберут всё даром».
Цей лист яскраво ілюструє атмосферу тривоги та невизначеності, яка панувала серед заможних верств населення напередодні революційних подій.
У 1918 році Олександр Тропін був змушений покинути свій маєток. Вже у 1920 році на базі садиби було створено радгосп. До 1970-х років маєток ще зберігався у відносно належному стані, але після перенесення радгоспу до села Софіївки почалося масове розкрадання майна. З 1992 року будівля піддавалася активним пограбуванням, що призвело до значних руйнувань.
Відродження історичної пам’ятки
Новий етап в історії садиби Тропіних розпочався у 2000-х роках, коли на кошти регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» було розпочато реставраційні роботи. У 2008 році садиба офіційно стала власністю РЛП «Приінгульський», що відкрило нові можливості для її відновлення та збереження.
Сьогодні дирекція парку активно працює над відновленням будинку та підсобних приміщень. У планах — створення на базі садиби Тропіних сучасного музейного комплексу, який включатиме візит-центр, музей природи та краєзнавчий музей.
Особливою популярністю серед відвідувачів користується відновлений старовинний льох. У спекотні літні дні тут проводяться екскурсії, а туристи можуть насолодитися прохолодою та атмосферою минулих століть.
Доля Олександра Тропіна після революції
Після революційних подій життя Олександра Степановича Тропіна кардинально змінилося. Він, як і багато інших представників заможних верств населення, був змушений емігрувати. Його шлях проліг до Югославії, де він прожив решту свого життя.
Олександр Тропін помер 16 травня 1956 року в Белграді і був похований на Новому кладовищі міста. Його могила досі зберігається на «російській ділянці» цвинтаря, нагадуючи про долю багатьох емігрантів з колишньої Російської імперії.
Син Олександра, Кирило Олександрович Тропін (1912−1999), також жив у Белграді. Він здобув освіту в Першій російсько-сербській чоловічій гімназії, а потім закінчив електро-механічне відділення Технічного факультету Белградського університету. Кирило працював інженером і був одружений з сербкою на ім'я Даниця.
Цікаво, що Кирило Олександрович неодноразово відвідував Херсон і лікарню імені своїх предків, підтримуючи зв’язок з історичною батьківщиною. Його спогади та розповіді стали важливим джерелом інформації про історію родини Тропіних.
Висновок
Садиба Тропіних в Софіївці - це не просто архітектурна пам’ятка. Це свідок злетів і падінь, революцій і війн, забуття і відродження. Сьогодні, завдяки зусиллям ентузіастів та працівників РЛП «Приінгульський», ця перлина степового краю отримує друге життя.
- Preply — Вивчай англійську онлайн! Я зараз покращую свою розмовну англійську і вам раджу цей сервіс. Знайшла класного вчителя з Південної Африки за 115 грн/50 хвилин.
- letyshops — Ти теж можеш купувати онлайн в 2425 магазинах з кешбеком. А потім виводити гроші на банківську карту або рахунок мобільного телефону
- Monobank — спробуйте зручний мобільний банк для громадян України. При реєстрації за моїм посиланням отримуєте на рахунок карти 50 грн. Легко знімати готівку, розвинена система кешбек, хороша служба підтримки. Реєструватися краще з телефону.
