Національний музей кераміки імені Гонсалеса Марті у Валенсії: барокова перлина та керамічний архів Іспанії

Содержание статьи скрыть

У самому серці Валенсії, в розкішному бароковому палаці маркізів Дос Агуас, розташований один із найвідоміших музеїв Іспанії — Національний музей кераміки імені Гонсалеса Марті (Museo Nacional de Cerámica y Artes Suntuarias «González Martí»).

Це не лише найбільше зібрання іспанської кераміки, а й унікальне культурне середовище, яке поєднує декоративно-ужиткове мистецтво, архітектуру, історію побуту та зразки художньої еволюції Іберійського півострова.

Національний музей кераміки імені Гонсалеса Марті у Валенсії

Історія музею: від приватної колекції до національного скарбу

Засновником музею став Мануель Гонсалес Марті (1877−1972) — видатний іспанський мистецтвознавець, колекціонер і колишній директор Музею образотворчих мистецтв Валенсії.

У 1946 році він передав свою приватну колекцію кераміки, текстилю, живопису та декоративного мистецтва іспанській державі. Через кілька років, у 1954-му, у вибраній для експозиції будівлі Палацу маркізів Дос Агуас відкрили музей, який очолив сам Гонсалес Марті. Він залишався директором до самої смерті у 95-річному віці.

Більше фото з музею кераміки можна подивитися в моєму pinterest.

Архітектурна унікальність: Палац маркізів Дос Агуас

Музей розміщений у вражаючій архітектурній пам’ятці — Палаці маркізів Дос Агуас, збудованому в XV столітті купецькою родиною Рабаса. Згодом родина отримала титул маркізів і в середині XVIII століття здійснила масштабну реконструкцію у стилі іспанського бароко з рокайльними елементами.

Особливо вражає головний портал палацу: алебастрова різьба, де центральною фігурою є Богоматір, оточена алегоріями двох рік (натяк на назву роду «Dos Aguas» — Дві води). Фасади палацу колись були розписані фресками (на жаль, не збереглися), а сьогодні вкриті штукатуркою під мармур. Інтер'єри прикрашені оригінальними меблями, гобеленами, декоративним живописом і навіть старовинними каретами.

Архітектурна унікальність: Палац маркізів Дос Агуас

🏺 Колекції музею: історія кераміки через століття

Фонд музею налічує понад 15 000 експонатів. Це найповніша національна колекція кераміки в Іспанії, що охоплює хронологію від VIII століття до сучасності:

🔹 Античність

  • Грецька, іберійська та римська кераміка — свідчення давньої традиції гончарства в Середземномор'ї.

🔹 Середньовіччя

  • Ісламська майоліка періоду Аль-Андалус із геометричними і рослинними орнаментами.
  • Християнська середньовічна кераміка з релігійною символікою — відображення культурної трансформації під час Реконкісти.

🔹 Ренесанс і бароко

  • Вишукані вироби з Манісеса, Патерни й Алькора, з характерними для епохи формами, барвистими майоліковими розписами, фігурними композиціями.

🔹 XVIII-XIX століття

  • Порцеляна Реальної Фабрики Алькора — тонкий розпис, сцени з міфології, флористичні орнаменти, неокласицизм.
  • Карети, меблі, текстиль, що ілюструють аристократичний стиль життя в іспанському суспільстві.

🔹 XX-XXI століття

  • Сучасна кераміка: експерименти з формою, технікою, кольором.
  • Роботи Пабло Пікассо, який у 1950-х роках активно працював із керамікою, поєднуючи традицію з модернізмом.
🏺 Колекції музею: історія кераміки через століття

🍽 Реконструйована валенсійська кухня

Окрема зала музею — старовинна валенсійська кухня XVIII-XIX століть, повністю реконструйована з використанням оригінальних елементів: керамічних плиток (азулежо), посуду, начиння. Це не просто побутовий інтер'єр, а цілісна експозиція, яка передає дух епохи, соціально-культурне середовище і щоденне життя.

👗 Декоративно-ужиткове мистецтво, живопис і текстиль

Окрім кераміки, у музеї експонуються:

  • Історичні жіночі костюми з шовку, пов’язані з валенсійською модною традицією.
  • Гобелени, меблі, декоративні предмети.
  • Живопис і графіка XV-XIX століть (доступні не завжди через обмеження простору).

Структура експозиції по поверхах

  • Перший поверх: Карети (зокрема карета Німф), аристократичні інтер'єри XIX століття.
  • Другий поверх: Текстиль, живопис, графіка.
  • Третій поверх: Кераміка від античності до сучасності, особлива увага — майоліці з Манісеса, Патерни, Алькора.

Практична інформація

  • Адреса: Calle Poeta Querol, 2, 46 002 Valencia, Іспанія.
  • Графік роботи: вівторок-субота 10:00—14:00, 16:00—20:00; неділя/свята 10:00—14:00; понеділок — вихідний.
  • Вартість квитка: 3 € (знижки для молоді, пенсіонерів; вхід безкоштовний у визначені дні).
  • Онлайн-каталог: доступний для ознайомлення з колекцією за епохою, автором чи технікою.

Чому варто відвідати музей?

✅ Це найбільше зібрання іспанської кераміки: від мавританських орнаментів до сучасних робіт.

✅ Можливість побачити інтер'єри палацу XVIII-XIX століть, які зберегли автентичність і художню цінність.

✅ Поєднання архітектурної спадщини, прикладного мистецтва та історії повсякдення робить цей музей унікальним навіть у європейському масштабі.

Роботи Пікассо в новому для багатьох контексті — як кераміста.

Постійна експозиція музею кераміки в Валенсії

Парадні зали

Розташовані на першому поверсі палацу, ці зали вражають розкішшю в стилі рококо: позолочені декоративні елементи, кришталеві люстри, дзеркала з багетними рамами, розписи на стелях і стінах. Тут збереглися оригінальні меблі XVIII-XIX століть, килими, порцеляна та годинники. Один із найбільш вражаючих елементів — бальна зала з овальним розписом стелі, присвяченим міфологічним сценам.

Головні сходи та вестибюль (Escalera principal y vestíbulo)

Перш ніж поринути в багатство інтер'єрів палацу, відвідувач проходить крізь вестибюль — простір, що поєднує історію і світло. Сучасні сходи були зведені у XIX столітті на місці старовинних, у спеціально вирізаному отворі. Завдяки скляному перекриттю, що наповнює простір природним світлом, відкривається погляд на другий поверх, де збереглися фрагменти настінного живопису, ретельно відновлені під час останньої реставрації. З вестибюля одразу видно мармурову скульптуру Флори — витончений символ гармонії мистецтва і простору, що домінує у цій зоні.

Головні сходи та вестибюль (Escalera principal y vestíbulo)

Зала видатних особистостей (Sala de los personajes ilustres)

Ця кімната, відома як «Зала Далі», є більше ніж просто залою — це вітальня, що веде до кабінету та інших приватних приміщень палацу. Її стіни прикрашені медальйонами з портретами видатних діячів науки, культури та політики, вшанованих у музеї: Вісенте Бластер, Хуан Іньясіо Вергара, Луїс Вівес, Жозеп Брей — кожен із них залишив слід у розвитку ідентичності Валенсії. Цей простір поєднує в собі функцію проходу і камерного вшанування спадщини міста.

Китайський салон (Salón chino)

Цей екзотичний інтер'єр відображає захоплення європейської аристократії XVIII-XIX століть орієнтальним стилем, який був особливо популярним для чайних та прийомних кімнат. Меблі салону, створені у 1863 році майстром Федеріко Ногерою і Піко у Дрездені, виконані з лакованого чорного дерева у стилі «англійський Чіппендейл» із виразними китайськими мотивами.

Їх декор доповнює тонкий орієнтальний розпис, створений художником Вісенте Флоресом, який передає традиційні китайські сцени та пейзажі. Оббивка меблів і текстильне оформлення салону базуються на автентичних зразках XVIII-XIX століть, відтворюючи декоративні мотиви Сходу.

Особливу увагу привертає вітрина з японською порцеляною у стилі Імарі (Arita, Японія, XIX століття) — це великі декоративні тарелі з характерним яскравим орнаментом у червоно-синіх та золотих тонах. Тарелі стилю Імарі виготовлялись із порцеляни подвійного випалу, прикрашались під- і надглазурним розписом з мотивами квітів, птахів і сцен з міфології. Окрім тарелей, у вітрині представлені чайні сервізи кінця XIX — початку XX століття, виготовлені спеціально для експорту до Європи.

Не менш цінною є кругла тарілка у стилі Satsuma — зразок тонкостінної порцеляни з кремовою поверхнею та характерним кракелюром. Вона прикрашена розкішним поліхромним розписом із позолотою, що зображає сцени з життя японської аристократії. Такий тип порцеляни вражає багатошаровим орнаментом і деталізацією, а його художній стиль часто порівнюють із вишитим парчовим текстилем.

Китайський салон у Палаці Дос Агуас — це приклад того, як західна еліта інтерпретувала і переосмислювала естетику Сходу, поєднуючи меблі, декоративно-прикладне мистецтво та інтер'єрну моду в одному витонченому культурному просторі.

Китайський салон (Salón chino)

Каретний двір і екіпажі

Колишній каретний двір палацу сьогодні зберігає три унікальні експонати, що розповідають про транспортну культуру іспанської аристократії XVIII-XIX століть:

  • Карета Німф — розкішна рокайльна карета XVIII століття, створена майстрами Іполіто Ровіра та Ігнасіо Вергара. Її вигадлива позолочена різьба та символічна назва, натхненна грецькими німфами, перетворює її на витвір мистецтва.
  • Карета маркіза Льянера — імперська берліна початку XIX століття, прикрашена елегантними квітковими орнаментами і сімейними сценами. Вона вийшла на вулиці востаннє у 1923 році, а у 1994 була подарована музею.
  • Ручний іспанський стілець XVIII століття — вишуканий предмет побуту із золоченого дерева, оздоблений тисненою шкірою та білим атласом.
Каретний двір і екіпажі

Антесала до спальні (Antesala del dormitorio)

Передвісник інтимної атмосфери спальні — ця кімната захоплює декоративною стелею з образом богині Селени, написаним у 1854 році художником Хосе Брелем. Під час реставрації були відкриті два нашарування розпису, з яких збережено пізніший — ймовірно, з часу реформи 1854 року.

Поліхромні штукатурки та жіночі бюсти в кутах приміщення додають витонченості. Біла мармурова ванна з рельєфами дельфінів — ще один приклад гармонії функціональності і краси.

Антесала до спальні (Antesala del dormitorio)

Щоденний туалетний кабінет (Tocador diario)

Цей інтер'єр — зразок побуту вищих верств Валенсії XIX століття. Первісно кімната слугувала місцем для щоденного вмивання і переодягання. Сьогодні вона реконструйована як спальня зі стінами, вкритими естуко. Центральний розпис узголів'я ліжка відтворює масію — типовий сільський маєток родини маркизів. Тонкі лінії медальйонів із зображенням квітів і курильниць — робота Хосе Феліпе Паррі — надають цьому простору інтимності та стилю.

Салон порцеляни (La Salita de Porcelana)

Це одна з найвишуканіших кімнат палацу. Її меблі, виготовлені в Дрездені у 1863 році, оздоблені порцеляновими плитками Берлінської королівської мануфактури. У салоні експонуються саксонські фігурки, лампи та посуд Meissen, а також японська порцеляна в стилі Тенієра. Цей салон зберігся у первісному вигляді завдяки тому, що був придбаний маркізом Дасі на аукціоні в Парижі у 1867 році. Він слугує справжнім прикладом витонченого європейського оздоблення інтер'єру.

Салон порцеляни (La Salita de Porcelana)

Червоний салон (Salón Rojo)

Цей простір вражає інтенсивністю кольору: стіни оббиті червоною тканиною, меблі пофарбовані в ті ж відтінки, а стіни контрастують із кислотно-зеленими деталями. На стелі — алегоричний живопис «Геній, Слава і Любов» роботи Хосе Бреля, а на підлозі — мармурова інкрустація з ініціалами маркіза. Тут зберігаються меблі XVIII століття в стилі Ріани Анни, консоль із позолоченого дерева та бюст мадам Дюбарі. Цей салон — уособлення еклектики і статусу.

Червоний салон (Salón Rojo)

Салон балу (Salón de Baile)

Головна парадна зала палацу, що слугувала місцем для урочистих подій. Центральне місце на стелі займає монументальна картина Салустіано Асеньо — алегорія Валенсії та Дон Хайме на захист релігії. Чотири медальйони з Венерою і Амурами доповнюють композицію, а гіпсові барельєфи із зображеннями музичних сцен і рогів достатку посилюють тему святковості. У залі збережено оригінальні меблі, серед яких арфа, гітари, дивани та бра. Це простір, що втілює культурну велич і стиль життя валенсійської аристократії XIX століття.

Салон балу (Salón de Baile)

Зала кераміки періоду мусульманського правління

Цей розділ представляє зразки кераміки періоду арабської присутності в Іспанії (VIII-XIII століття). Особливо виділяється лустровий посуд (із металевим блиском), який вважається технічно складним і надзвичайно вишуканим.

Після занепаду Римської імперії на території сучасної Іспанії керамічне виробництво поступово зійшло нанівець. Відродження почалося з приходом мусульманських цивілізацій у VIII столітті, які принесли нові технології, естетику й функціональність. Саме вони заклали основу для народної кераміки, що збереглася й донині.

Орнаментика на кераміці — не просто декор. Це візуальна мова, що відображає глибокі релігійні й філософські уявлення мусульманської культури:

  • Геометричні візерунки символізують порядок, нескінченність і гармонію, створену Богом.
  • Арабески — стилізовані рослинні мотиви — уособлюють рай, життя і циклічність природи.
  • Каліграфія нагадує про зв’язок із Кораном та священним словом.
  • Зооморфні й геральдичні елементи у стилі мудехар — приклад синтезу ісламських і християнських естетик.
  • Люстровий блиск втілює ідеї вічності та багатства.

У представлених виробах валенсійської мусульманської кераміки домінують такі кольори, як зелений, чорний, синій, білий і золотистий (люстровий). Причини їхнього домінування і символічне значення пов’язані з технікою виготовлення та культурно-релігійними мотивами:

  1. Зелений і чорний
    Ці кольори часто зустрічаються у виробах X століття з олов’яною емаллю (loza decorada en verde y negro con esmalte de estaño). Зелений у ісламській культурі символізує життя, природу і рай, а чорний підкреслює контури і структурність орнаменту, створюючи чіткість зображень.
  2. Синій колір
    Синій традиційно асоціюється з духовністю й божественним у мусульманському мистецтві. Він використовується для створення контрасту, глибини і гармонії. Також синій — це класичний колір іспано-мусульманської кераміки, особливо у Валенсії.
  3. Білий фон
    Білий колір забезпечує чисту гладку основу для нанесення багатобарвної емалі. Відбиває чистоту, спокій, як і світло, що має важливе символічне значення.
  4. Золотистий люстровий блиск (reflejo metálico)
    Техніка люстра створює металевий блиск, який символізує багатство, благородство і навіть божественний світлоносний ефект. Цей ефект імітує коштовні метали (золото, срібло) і підкреслює цінність виробів.

Техніки та матеріали

Емаль (loza dorada) — ковкості глазуровані поверхні з яскравими візерунками.

Люстр (reflejo metálico) — специфічний металевий блиск поверхні, що досягається нанесенням мінеральних сумішей з подальшим випалюванням у відновлювальному середовищі.

Майолікове покриття — глазурована кераміка, дуже популярна у Валенсії та інших регіонах.

Період мудехарства
Культурне переплетіння мусульманських і християнських традицій здобуло вираз у стилі «мудехар», де поєднуються елементи ісламської рослинної орнаментики і християнської геральдики, що також відображено на кераміці.

Історія у формі: що вплинуло на ці традиції

Кераміка Валенсії — продукт тривалого культурного процесу:

  • Римська спадщина залишила базу форм і ремесел.
  • Мусульманська цивілізація принесла нові технології й естетику.
  • Мудехарський період об'єднав християнські й ісламські впливи.
  • Місцеві школи, зокрема у Валенсії, Мурсії, Малазі, закріпили ці традиції на регіональному рівні.

Зала середньовічної кераміки Валенсії

Цей зал демонструє розвиток ремесла у Валенсії з XIII по XV століття, коли місто було провідним центром виробництва майоліки в Європі. Представлено безліч тарілей, чаш, кахлів, ваз із характерним білим фоном і синьо-зеленою або коричневою орнаментикою. Часто зустрічаються релігійні та геральдичні мотиви.

Ренесанс і бароко

У залах цього періоду можна побачити вплив італійського Відродження: класичні форми, симетрія, алегорії. Кераміка стає більш світською, з’являються сюжети з міфології та сцени побуту. В експозиції — вази, тарілки, фаянсові фігурки та декоративні панно. Окремо варто відзначити фаянс із Манісеса, що експортувався по всій Європі.

Кераміка XVI-XVII століть

  • Відзначено розвиток техніки «позолоченої кераміки» Валенсії, яка поширюється на Каталонію й Арагон.
  • Зберігаються готичні та мудехарські традиції, особливо у доступніших виробах.
  • Дорогий посуд з металевим блиском показує вплив ювелірного мистецтва — з’являються вироби зі складними рельєфами й мініатюрними декораціями.
  • Після вигнання морисків у 1609 році значно спрощуються оздоблення та форми.
  • Відчутний також італійський вплив поліколорної кераміки, а також імпортна китайська порцеляна й її європейські імітації.

Кераміка XVIII століття

  • У XVIII столітті, добу Просвітництва, триває виробництво металічного блиску, але з’являються нові декоративні репертуари.
  • Виділяють три основні впливи:
    • Італійська кераміка, яка розповсюджується і завдяки фахівцям-емігрантам, особливо до Арагону.
    • Французький смак у повсякденному житті, що впливає на організацію виробництва, декор і типологію.
    • Інтерпретації китайської порцеляни, що знаходять відображення у місцевих виробах.

Сучасна кераміка (XIX-XX ст.)

Зали цього розділу демонструють еволюцію традиційного ремесла в умовах індустріалізації. Тут представлені як фабричні вироби, так і роботи відомих художників і керамістів, таких як Даниель Зульо або Альфонсо Блінко. Багато робіт є прикладами стилю модерн.

Валенсійська кераміка XIX століття

  • Відчутний вплив майстерні Алькора: у Манісесі, наприклад, остаточно відмовляються від металічного блиску на користь різнобарвної поліколорії.
  • Перші серії нової кераміки імітують алкорську техніку.
  • Майстерні Манісесі, Ондо, Рібесальбесу та Біара створюють власний стиль, переходять до масового виробництва, яке домінує у XIX столітті.
  • Завдяки еміграції майстрів стиль поширюється навіть на центри Кастилії.
  • Особливий інтерес викликають так звані «ідилічні сервізи», в яких відтворювався весільний посаг нареченої.

Кераміка зі світу

Окремий зал присвячений кераміці з Азії, Африки, Латинської Америки. Тут можна побачити китайський фарфор, японську емальовану кераміку, мексиканську майоліку. Цей розділ показує глобальний контекст та обмін техніками між культурами.

Тимчасові виставки

У музеї регулярно змінюються тимчасові експозиції, присвячені як сучасним художникам-керамістам, так і історичним темам (наприклад, кераміка в архітектурі модернізму, жіночі образи в іспанській майолиці тощо).

Кожна зала музею має пояснювальні таблички і супровід іспанською, валенсійською та англійською мовами, що робить відвідування зручним для іноземців. Загалом музей пропонує повну картину історії кераміки як мистецтва, технології і культурного явища.

Висновок

Національний музей кераміки імені Гонсалеса Марті — це більше, ніж просто зібрання витворів з глини. Це хроніка іспанської культури, яка відображена у формах, орнаментах і побутових предметах. Це також жива історія Валенсії, у якій тісно переплетені ремесло, релігія, мода, смак і художні інновації.

Для тих, хто прагне зрозуміти Іспанію не через гучні події, а через тонкі деталі повсякденного життя — цей музей стане відкриттям.

  • Preply — Вивчай англійську онлайн! Я зараз покращую свою розмовну англійську і вам раджу цей сервіс. Знайшла класного вчителя з Південної Африки за 115 грн/50 хвилин.
  • letyshops — Ти теж можеш купувати онлайн в 2425 магазинах з кешбеком. А потім виводити гроші на банківську карту або рахунок мобільного телефону
  • Monobank — спробуйте зручний мобільний банк для громадян України. При реєстрації за моїм посиланням отримуєте на рахунок карти 50 грн. Легко знімати готівку, розвинена система кешбек, хороша служба підтримки. Реєструватися краще з телефону.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *