Київ не може порадувати дигерів катакомбами, як Одеса. Але все ж таки спуститись в підземелля Києва можна, чим регулярно і займаються місцеві шукачі пригод.
Більш того, на сьогоднійшій день розроблено мінімум 5 маршрутів підземеллями, куди регулярно водять туристів. Два з них ми встигли пройти.
Класифікація підземних споруд Києва
Хто такі дигери? Це представники міської субкультури, які подорожують штучними підземеллями. До київських штучних підземель відносять:
- міські коммунікації:
- колектори;
- дренажні системи;
- теплотраси;
- підземні річки;
- кабельні колектори;
- водогони;
- підвали будинків:
- звичайні підвали (нічого цікавого)
- підвали старих будинків у центрі (більшість історичних підземель не має виходу на поверхню, до них треба ломитися крізь стіни та віки)
- системи підвалів в центрі
- об'єкти Цивільної Оборони
- метро:
- загальнодоступна частина
- монтерсько-діггерсько-доступна частина
- метробуд
- Історичні підземелля:
- оборонні (Київська фортеця)
- таємні ходи (як правило, всі монастирі і навіть церкви з'єднувалися між собою)
- схованки (вони будувалися дерев’яними і в цілості не збереглися)
- Суффозійні печери (не зовсім дигерська тема, але ж).
Екскурсії підземеллями Києва
Є принаймні 5 офіційних маршрутів підземеллями, куди водять туристів в Києві. Мають вони трохи романтичні назви, але ж:
- Підземна тюрьма НКВД
- Підземелля Святого Миколая
- Лабіринти підземного Хрещатика
- Лабіринти князя Аскольда
- Катакомби старого Подолу
Ми встигли відвідати 2 екскурсії, про них нижче і розповім. Можу щиро порадити гіда — Кирила Степанця і його сайт про Прихованний Київ з описом екскурсій.
Підземна тюрьма НКВД
Саме підземелля невелике, але висота стін вражає. Подекуди Збереглися старі крюки, написи на стінах та решітки.
Тюрьма розташувалась в Київській фортеці - найбільшій в Європі.
900 гектарів надсучасних для середини ХІХ століття фортифікацій, стали непотрібними відразу після завершення будівництва. Тож почали використовуватись не за призначенням.
Знайшли цю тюрму лише в 2007 році. Уявляєте, тюрьма що розташована на території фортеці? Подвійна охорона і втеча неможлива.
Раджу!
Підземний Поділ
В гості до черепашок ніндзя! Екскурсія підземним Подолом по руслу річки Глибочиці.
Річка Глибочиця була закрита в колектор в 1860 році. Тепер цей підземний колектор — пам’ятник архітектури!
Закрили її, як і більшість підземних річок Києва (а скільки їх не знає точно ніхто, багато! більше 100) через те, що заважала місту рости.
Маю зауважити: спускатись в колектори без гідів небезпечно! Особливо навесні і влітку, коли йдуть дощі. Було кілька нещасних випадків в колекторі річки Хрещатик. Почитайте в Вікіпедії що таке колекторна хвиля.
Будьте обачними!
Підземні річки Києва
Глибочиця
Глибочицька канава — русло річки Глибочиці, що починалася в Кмитовому яру, потім протікає до Глибочицького яру (з утворенням озера в місці нинішнього хлібзаводу) і протікала по всій його долині і далі по лінії Верхнього і Нижнього валу до впадання в Дніпро.
Подільська частина канави в середині 1830 була розчищена, вирівняна і обсаджена деревами, що утворили найкращий у місті Подільський бульвар, або, як тоді казали, Бульвар на канаві.
В 1872−73 на Житньоторзькій площі подільську канаву закрили у ринву. Глибочицьку частину канави закрили вже за радянських часів.
Клов
Клов — найвідоміша і найпопулярніша у Києві підземна річка. Виток — у районі Арсенальної площі. Місце злиття Клова та Хрещатика — у районі Палацу спорту. Звідси і до гирла колектор називається Прозорівським.
1840: побудовано найстарішу з нині діючих частин колектора — від Бессарабської площі до місця злиття Хрещатика з Кловом.
1889: збудовано частину під самим Хрещатиком. Ймовірно, у цей же час збудовано ділянку під Троїцьким ринком.
1906: внаслідок частих злив частково зруйновано гирло Хрещатикського колектора. Відремонтовано із застосуванням залізобетону.
1946: частково перебудовано (чи доповнено?) ділянку в районі Троїцького ринку (залізобетонний арковий хід вище за ринок за течією).
1956: колектор продовжили до місця впадання Клова в Либідь.
Річка Либідь
За часів Київської Русі ця річка була південним кордоном Києва. Зараз практично вся вона тече колекторами.
Її довжина — 16 кілометрів, площа водозбору — 66 квадратних кілометрів. Єдина ділянка Либідь з природним руслом розташована в районі Наддніпрянського шосе. Його довжина — 350 метрів.
