Монастир Градіште, Buljarica, Чорногорія

Буквально на кожному кроці в курортній зоні Чорногорії ви будете натикатися на туристичні інформаційні знаки коричневого кольору. І це прекрасно! Обов’язково звертайте до історичної або культурної пам’ятки 😉

Між містечком Петровац і Булярицею розташована одна з таких пам’яток — монастир Градіште. Ми жили в Буряриці і Гардіште був у пішій доступності. І ось дощового ранку ми все-таки знайшли час піднятися до монастиря і не пошкодували. Виявилося, що Градіште — одна з найзначніших пам’яток фрескового живопису пізнього середньовіччя в Чорногорії.

Монастир Градиште — монастир Сербської православної церкви, розташований у Чорногорії в 1,5 км від Петроваца. Градиште — одна з найзначніших пам’яток фрескового живопису пізнього середньовіччя в Чорногорії.

Опис монастиря Градіште в Буляриці

Нині монастирський комплекс складається з трьох храмів, келійного корпусу та цвинтаря.

Церква Святого Савви розташована біля входу до монастиря. Вона зведена на руїнах старішої однойменної церкви. Стіни складені з рядів червоного та білого каменю; над входом знаходиться дзвіниця на три дзвони. Напис на плиті свідчить, що дзвіницю спорудив Раде Марков Папан із Спича. Іконостас храму виконаний у 1864 році грецьким іконописцем Миколою Аспіотісом.

Церква Святого Миколая знаходиться в центрі монастиря. Вона побудована наприкінці XVI століття за часів чорногорського митрополита Рувима Негуша на місці старої церкви. Над входом також споруджена дзвіниця на три дзвони. Розкішний різьблений іконостас виконав у 1796 році іконописець Василь Рафаїлович з Рісана. Розписав храм у 1620 році священик Страхія Будимлянин.

У храмі є монументальна фреска із зображенням святого Миколая, фреска Успіння Богородиці, незвичайна фреска святої Марії Єгипетської, яка причащається. Над входом — напис з іменами фундаторів храму Діонісія та Стефана Давидовича, а також живописця «попа Страхія з Будимлі».

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, найменша, знаходиться на верхньому майданчику, на цвинтарі. Вона побудована в стилі сільської церковної архітектури та розписана Страхією Будимлянином у 1620 році. Фрески зображують святих з династії Неманичів: Симеона Мироточивого, його синів Сави та Стефана Первовінчаного, Симеона Гробаря, Милютина, Стефана Дечанського та «святу королеву» Єлену.

Історія монастиря Градіште в Чорногорії

Перша згадка про монастир відноситься до першої половини XIV ст., але заснований він був значно раніше — ще до епохи правління династії Неманичів (до 1170 року). Згідно з переказами, на цьому місці в античну епоху знаходилося кладовище і давні споруди — «граджевини», від яких монастир отримав назву Градіште, або Градац.

Градіште був приписаний до монастиря Дечани. Коли венеціанці розорили монастир Ратац, ратацькі ченці перейшли до Градіште. Монастир був найближчим до старого турецького кордону і для захисту від постійних нападів турків був обгороджений фортечними стінами з бійницями та високою вежею, руїни якої збереглися донині.

Цікаві (або ні) пропозиції

• Preply — Вивчай англійську онлайн! Я зараз покращую свою розмовну англійську і вам раджу цей сервіс. Знайшла класного вчителя з Південної Африки за 115 грн/50 хвилин.

• letyshops — Ти теж можеш купувати онлайн в 2425 магазинах з кешбеком. А потім виводити гроші на банківську карту або рахунок мобільного телефону

• Monobank — спробуйте зручний мобільний банк для громадян України. При реєстрації за моїм посиланням отримуєте на рахунок карти 50 грн. Легко знімати готівку, розвинена система кешбек, хороша служба підтримки. Реєструватися краще з телефону.

Монастир сильно потерпав від турецьких завойовників, особливо в 1785 році, коли війська скадарського паші Махмуда Бушатлі (Чорного Махмуда) здійснили спустошливий напад на Чорногорію. Священик Раде Андрович стріляв у пашу Кара-Махмуда, але рушниця дала осічку, і турки вбили Андровича та багатьох старійшин. Батько Раде був похований на монастирському цвинтарі біля церкви Успіння. 22 вересня 1796 року в запеклому бою біля села Круси Махмуд-паша був убитий, а його голова відправлена до Цетинє. Череп скадарського паші і донині зберігається в особливій шкатулці в Цетинському монастирі як нагадування майбутнім загарбникам про долю, яка їх чекає.

У XIX столітті чимало зробили для оновлення монастиря ігумени Синезій (Давидович) та Інокентій (Павлович).

У Градиште з моменту заснування і до Другої світової війни існувала монастирська школа, яка спочатку розміщувалась у вежі, а потім у келійному корпусі.

У XX столітті монастир також зазнавав руйнувань: під час Першої світової війни австрійці зняли всі дзвони, а в 1941 році монастир був спалений італійцями. Зусиллями ігумена Бориса з братією монастир був відновлений у 1972 році. Були відреставровані церква Святого Савви та келії, облаштована дорога до монастиря. Під час землетрусу 1979 року монастирський комплекс сильно постраждав. Церква Святого Савви була повністю зруйнована, а храм Святого Миколая та келійний корпус — частково. Відновлювальні роботи тривали з 1980 по 1993 рік.

18 квітня 1993 року митрополит Чорногорсько-Приморський Амфілохій заново освятив монастир.

Згідно з переказами, на цьому місці в античну епоху знаходився цвинтар і стародавні споруди — «граджевіне», за якими монастир і отримав ім'я Градіште, або Градац. Місце дуже круте! Затишний дворик, будівлі під черепицею, краєвид, що відкривається на море і всю Булярицю…

Але найбільше мене вразила атмосфера. Так уже склалося, що піднялися ми туди в неділю і був час служби. Після її завершення батюшка вийшов у двір, сміявся, жартував, когось обіймав. Так по-домашньому це все було! І так, у православній Чорногорії жінці не обов’язково покривати голову в цверкві.