Розповім вам про Ахілла як одного з головних богів Північного Причорномор’я. Ахілл — герой легендарної Троянської війни. Відомий нам за приповідкою, що вразлива в нього тільки п’ята.
Цікавий факт — культ Ахілла в Північному Причорномор'ї має місцеві, негрецькі риси, що свідчить про його зв’язок з доіндоєвропейськими віруваннями.
Існує дуже багато саме місцевих північно-причорноморських міфів про Ахілла, які не пов’язані з міфами еллінськими. Є версія, що ось цей «наш Ахілл» — це не той давньогрецький герой, а якийсь місцевий цар чи володар скіфський, який мав буцімто стосунки з богинею змієподібною.
Геродот пов’язував скіфів зі зміями. У скіфів і таврів культ змії, зміїні орнаменти були популярні. Дослідники навіть сумніваються, де класичний грецький Ахілл, а де місцевий Ахілл. Можливо, це були різні постаті.
Є теорія, що культ Ахілла не був завезений з Греції, а виник внаслідок злиття грецького культу героя з місцевим культом «Змія-предка». Ім'я Ахілла співзвучне з давньоіндійським словом «ahi», що означає «змій».
Вирішальним фактором формування культу Ахілла в Північному Причорномор'ї стала зустріч грецьких колоністів із потужним шануванням місцевими племенами АІ-Змія — Першопредка
Софіївські Змії
В 1965 році біля села Софіївка (Миколаївська область) знайдені петрогліфи «Софіївського змія».
Петрогліфи «Софіївські змії» — це унікальна археологічна знахідка, зроблена на березі річки Інгул. Її унікальність полягає в тому, що це перший в світі випадок горизонтального розташування петрогліфів, що зображують чотирьох змій.
На жаль, частина з них, внаслідок утворення Софіївського водосховища та підняття рівня води, опинилась під водою.
Чотири зображення змій, висічені на гранітно-гнейсовій скалі. Два великих змія загальною довжиною 18,5 м, з отвором між ними. Два малих змія довжиною близько 1 м кожен, з отворами на контурах. Ці отвори дослідники інтерпретують як отвори для збирання жертовної крові.
Змії зображені у стилізованій манері, з вигнутими тілами та виразними головами. Петрогліфи «Софіївські змії» є унікальним свідченням діяльності людства в період енеоліту (IV-III тис. до н.е.).
Тобто на території регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» є унікальний об'єкт — Софіївські змії, має статус щойно виявленого обєкта культурної спадщини за видом «археологічний».
Звісно, грецьким колоністам відмовлятися від культу ahi-Змія — «господаря» Північного Причорномор’я, оточеного «варварами», було невигідно. Тому на наших земля скоріш за все з’явився Ахіл-Змій.
Бейкуш, Борисфен (поряд з сучасною Рибаківкою)
На Бейкуші (Миколаївщина) знайдено понад 100 об'єктів культового характеру — фавіси, ботроси, ешари, вівтарі, а також десятки графіті з посвятами Ахіллу нерідко в поєднанні із зображеннями змій.
Цей унікальний зв’язок Ахілла зі зміями й дає змогу з’ясувати підлінні витоки культу Ахілла в Північному Причорномор'ї, якщо аналізувати його в індоєвропейському контексті. Багато археолого-археологічних знахідок на святилище Ахілла на Бейкуші вирізняються не тільки своєю своєрідністю, а й нерідко прямо суперечать категоричним висновкам про «типово грецьке святилище» і «традиційний склад приношень».
На противагу, тут знайдено цілу низку артефактів, що мають тільки «варварське» або скфіське пояснення. Серед них керамічні вотиви круглої форми, особливо ті, що не мають графіті, верхня частина черепа бика з рогами, жертвоприношення тут собак та багато іншого. Тож можливо припустити, що короткі присвяти відносилися до Ahi-Змія місцевого населення.
Острів Зміїний
Пізніше центр шанування Ахілла перенесли на острів Левке (острів Зміїний). Це була потреба привести важливий для подальшої колонізації культ у відповідність до вже наявних леґенд про Білий острів і гомерівського Ахілла.
Є міф, що Ахілл жив на острові Левке та являвся людям в образі великого змія. На острові було знайдено перстень із зображенням змія. Там був такоє його храм.
Ми знаємо, що Ахіла можна було вбити тіки поціливши йому в п’яту. І цю невразливість йому забезпечила його мати, богиня Фетіда, в якої була здатність перетворюватися на змію. Тому Ахілл має зміїне походження, і зображення змій було безпосередньо з ним пов’язане.
Цікавий факт — культ Ахілла дуже пов’язаний із потойбіччям. За однією з гіпотез, царство мертвих Аїда знаходилося у наших краях, за Чорним морем, і Понт Евксинський був останнім морем, яке душі бачили, коли прямували в царство мертвих. Дехто з дослідників розміщує царство Аїдв приблизно там, де зараз Керченський міст
В античні часи Зміїний називався Левке, у перекладі зі старогрецької - Білий. Білий через колір птахів, які гніздились на острові. За храмом Ахілла доглядають білі птахи. А що це за птахи? А це душі блаженних.
Появу в римський час культу Ахілла Понтарха — «Владики Чорного моря» і бога не можна пояснити нічим, крім величезної значущості прообразу Ахілла в Північному Причорномор'ї за попередніх часів, від початку формування індоєвропейської спільноти.
