Посеред мальовничих Сколівських Бескидів, у селі Бубнище на Івано-Франківщині, розкинувся унікальний природний комплекс — Скелі Довбуша. Ці могутні кам’яні велетні заввишки до 80 метрів, шириною 200 метрів та протяжністю близько кілометра, складені з піщанику, стали справжньою окрасою краю.
Історія виникнення Скель Довбуша оповита легендами та переказами. За однією з версій, вони були збудовані задовго до опришківського руху як потужна фортеця із ровом, перекидним містком, баштою та власною криницею. Інші джерела стверджують, що печери в скелях видовбували ще в дохристиянські часи для язичницьких обрядів.
Існує також переказ, що саме в цих скелях наприкінці XVII — на початку XVIII століття знаходили притулок опришки Олекси Довбуша, де ховали здобуте у багатіїв майно для подальшого розподілу серед бідняків. Саме через зв’язок із легендарним ватажком, комплекс і отримав свою романтичну назву.
Крім природної краси, Скелі Довбуша приховують чимало таємниць. Дослідники віднайшли тут вибиті сходи, пази та зруби, що вказує на використання скель людьми ще з давніх часів. Три печери всередині масиву мають штучне походження з правильними формами та відшліфованими стінами. В одній з них навіть викопана чотириметрова цистерна для зберігання води.
За переказами, десь у лабіринтах скель заховані незліченні скарби Довбуша. А одна легенда оповідає про камінь, що відсувається після магічного замовляння і відкриває вхід у таємничу печеру. Ходять також чутки, що праворуч від однієї з ущелин знаходиться зображення величної лев’ячої голови з часів Галицького князівства.
Звісно, Скелі Довбуша — це не лише легенди та загадки минувшини. Сьогодні це популярний туристичний об'єкт, облаштований для комфортного відпочинку. Мандрівники можуть помилуватися велично-химерними формами скель, заглибитися в їхні потаємні ущелини та лабіринти, а також спробувати сили в скелелазінні. Разом зі Скелями цікаво оглянути й Водоспад Гуркало, Буковецькі складки та Княжі скелі - інші видатні природні пам’ятки регіону.
Історія села Бубнище
Скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 метрів утворилися більше 70 мільйонів років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться від сходу на захід майже на 1 км, над ним — буковий та смерековий ліси. До нашої ери тут знаходилося язичницьке святилище-палеообсерваторія. У Х-ХІІ ст. територія використовувалась як городище — фортеця з трьох боків оточена скелями, захищена валом, ровом і печерами.
У ХІІ-ХVІ ст. тут був потужний наскельний оборонний комплекс, який разом з Тустанню контролював важливі торговельні шляхи регіону. За переказами, у ХVІІ-ХVІІІ ст. в печерах переховувалися загони опришків на чолі з Олексою Довбушем, що й дало другу назву — «Скелі Довбуша».
Точна дата заснування Бубнища невідома, припускають ХV-ХVІ ст. Неподалік вирувало багато історичних подій, згаданих у літописах та творах Івана Франка. Село відвідували будителі галицького краю — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, а також Іван Франко та Михайло Грушевський.
У 1925 р. біля Скель відбулась друга обласна зустріч пластунів, серед учасників якої був майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Січові стрільці вшанували тут пам’ять своїх побратимів на горі Маківка.
Нині в селі є дерев’яна церква св. Параскевії 1891 р., яку у 2015 р. відновлювали після пожежі. На жаль, у 1983 році радянська влада закрила церкву, а в 1946 році - взагалі ліквідувала греко-католицьку громаду в Бубнищі.
Наскельний оборонний печерний комплекс Бубнище (ХІІ-XVI ст.)
Наскельний оборонний печерний комплекс Бубнище (відомий також як Болди у Бубнищі чи Поляниці) — унікальна пам’ятка оборонної архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Розташована на горі Соколовій (Соколиній) в урочищі Городище поблизу сіл Бубнище та Поляниця Долинського району Івано-Франківської області.
Цей наскельний комплекс разом з Тустанню контролював важливі торгівельні шляхи — від солеварень Прикарпаття до Галича і далі у напрямку трансконтинентальних шовкових маршрутів. Припускають, що саме через Бубнище угорський вождь Алмош вів свої війська в Галицьке князівство на початку Х ст.
Забудова Бубнища компактно розміщена на двох великих скельних групах. Виявлено сліди триярусної дерев’яної забудови, ідентичної Тустані. Комплекс мав витончену систему оборони з ровами, валами, бойовими галереями та баштами. Збереглися вирубані в скелях печери, в тому числі великі наскельні приміщення з лавами.
Особливістю комплексу є потужна триярусна вежа-донжон на окремій 27-метровій скелі з великою площадкою для гарнізону. Ця вежа контролювала підступи до укріплень. Навколо неї збереглися рештки греблі та водойми.
Археологічні розкопки 1969 р. датують пам’ятку ХІІ-ХІІІ ст. Проте є відомості, що в XIV ст. тут ще стояв угорський гарнізон на чолі з Емериком Бубном, який чинив опір польським військам під час захоплення Галичини.
У скельних «стінах» Бубнища вирубано декілька печер. Виділяються чотири основні печерні приміщення:
- Прямокутна печера розміром 5,5×3,7 м з лавами вздовж стін. При вході - глибокий тамбур і ніша над ним.
- Двоярусна печера у природній розщелині довжиною 10 м. У скелі вирубані пази для дерев’яних конструкцій перекриття.
- Тристінна трапецієподібна печера 3,6×5,9 м з терасою-платформою перед входом. Четверта стіна була кам’яною.
- Пряма печера 3×6 м з коридором-входом 1,7 м і слідами дверних шарнірів. Рубка тут архаїчніша.
Печери входили до загальної системи наскельної забудови і, імовірно, використовувалися для різних потреб оборонного комплексу.
Комплекс Бубнища став важливим форпостом на сході Галицько-Волинського князівства для контролю над торговими шляхами і мав виключно оборонне призначення без жодних ознак монастирської діяльності.
Бубниський замок — загадкова фортеця в Карпатах
Серед численних переказів та легенд про Скелі Довбуша особливо інтригуючою є історія про давній Бубниський замок. Перша згадка про нього міститься в документах 1787 року, де члени комісії з розмежування земель констатували, що колись тут існували значні поселення.
За однією з версій, потужна фортеця з ровами, баштами та криницями була споруджена за часів Галицько-Волинського князівства для захисту торгових шляхів, що пролягали через Карпати. Інші дослідники вважають, що замок виник ще раніше — як язичницька святиня або оборонна споруда проти татаро-монгольської навали 1241 року.
Достеменно відомо, що впродовж кількох століть Бубниський замок був оплотом різних феодальних родів — від белохів (волохів) часів Данила Галицького до шляхетських родин Ходоровських, Гербуртів, Потоцьких та інших. Його могутні мури та лабіринти печер слугували як для оборони, так і для мисливства, господарювання чи відпочинку знатних власників.
Найбільшого розквіту фортеця зазнала в XIV-XVI століттях, проте в результаті міжусобних воєн та татарських набігів була поступово зруйнована. За деякими свідченнями, остання руїна замкових прибудов проіснувала аж до 1843 року. Від колишньої величі лишилися хіба що рештки ровів, валів та підземна криниця, що й донині вражають відвідувачів.
Довкола Бубниського замку, а також і самих Скель Довбуша виникло чимало романтичних легенд та переказів. Одні оповідають про нелюдську працю кріпаків, яких змушували довбати печери, інші - про незліченні скарби опришків, що начебто й досі таїться в лабіринтах підземель. Таємниці загадкової фортеці стали джерелом натхнення для багатьох письменників і поетів, зокрема Івана Франка, який присвятив Бубнищу чудовий однойменний вірш.
Скелі Довбуша в Бубнище фото
Більше статей:
- Стежка Довбуша — Яремче. Короткий маршрут
- Микуличин — наш прихисток в горах Карпат
- Що подивитись в Івано-Франківській області? Мандри Прикарпаттям
Цікаві (або ні) пропозиції
- Preply — Вивчай англійську онлайн! Я зараз покращую свою розмовну англійську і вам раджу цей сервіс. Знайшла класного вчителя з Південної Африки за 115 грн/50 хвилин.
- letyshops — Ти теж можеш купувати онлайн в 2425 магазинах з кешбеком. А потім виводити гроші на банківську карту або рахунок мобільного телефону
- Monobank — спробуйте зручний мобільний банк для громадян України. При реєстрації за моїм посиланням отримуєте на рахунок карти 50 грн. Легко знімати готівку, розвинена система кешбек, хороша служба підтримки. Реєструватися краще з телефону.
